Тарас Прохасько, 47 років, одружений, батько двох синів, дідусь

Прозаїк, есеїст,перекладач.

За фахом – ботанік. Учасник студентської Революції на граніті. Представник «Станіславського феномена» – відомого мистецького явища 90-тих.

До того, як став популярним літератором, встиг попрацювати шкільним учителем, барменом, сторожем, журналістом.

Видав більше півтора десятка книжок. Декотрі перекладені на польську, російську, німецьку, англійську. Отримав кілька відзнак, зокрема, премію імені Джозефа Конрада за роман «НепрОсті».

Входить у журі першої в Україні резиденції для молодих письменників.

2015 року вийшли чотири книжки, до яких причетний Прохасько, також він долучився до відновлення популярного у дев’яності кафе «Під Лиликом».

Відомий також тим, що з ранньої весни до пізньої осені ходить по Франківську у сандалях.

Tweet

Поділитись

Думка експерта

Володимир Гайдар, архітектор, громадський активіст

Що ж потрібно, аби зміни таки відбулись? Потрібна яскрава, щира, оголена емоція. Осмислення, самозаглиблення, аналіз і пошук. Дія. Творча, прикладна, рутинна, наполеглива, натхненна. Це і є три верхніх сходинки у моєму рейтингу. Ці позиції, є взаємно доповнюючими і взаємно підсилюючими, як і особистості. Де тут Тарас? Здогадайтесь) Чому Прохасько? Бо "НепрОсті", бо дитячі кротики, бо "Під лиликом", "Бо такЕ".