Спомини Йосипа Сліпого відкривають нам його як просто людину, яка має недоліки, симпатії та антипатії, – упорядниця книги про Патріарха

Автор: Людмила Баран

28 Тра, 2015 20:15

Поділитись публікацією
Спомини Йосипа Сліпого відкривають нам його як просто людину, яка має недоліки, симпатії та антипатії, – упорядниця книги про Патріарха

В Івано-Франківську презентували книги про Йосипа Сліпого та Андрея Шептицького. Захід відбувся 26 травня в Катехитичному центрі  при архикатедральному соборі Воскресіння Христового.

Видання книги «Йосиф Сліпий. Спомини» приурочене до 30-ліття з дня відходу патріарха у вічність. Книжка відразу ввійшла у двадцятку кращих книжок Форуму видавців 2014 року у Львові, йдеться на сайті інфоресурсу УГКЦ.

За словами секретаря патріарха о. Івана Дацька, після звільнення патріарха Йосифа з радянських таборів диктував свої спомини своєму секретарю Іванові Хомі протягом року. Іван Хома надрукував цей текст на друкарській машинці, і він пролежав в архіві півстоліття через домовленість з Ватиканом не видавати рукопис.

«Постать Патріарха для нас, з одного боку, загадкова, а з іншого боку – ці спомини відкривають нам його не лише як сповідника віри, але насамперед просто людину, яка має недоліки, ставиться критично до інших людей, має симпатії та антипатії, – але у тому всьому присутня велика Божа благодать. Патріарх – муж молитви і протягом 18 років концтаборів був незламний», – зазначила доктор Марія Горяча, упорядниця книги.

Книжки «Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) і «Уніятизм» Кирила Королевського представив д-р Тарас Шманько, що є богословським редактором цих праць. Видання Королевсього вийшли в українському перекладі 2014 року та стали найповнішою біографією митрополита на сьогодні.

«Коли ми зараз живемо у час війни, коли зараз гинуть люди, Андрей Шептицький стає нам дуже близьким, потрібним і актуальним. Думаю, що не випадково ця книга довго готувалася до друку і вийшла тепер. Шептицький, перебуваючи у часі імперському, і далі продовжує на нас впливати, далі нас вчити прикладом свого життя», – зауважив богословський редактор д-р Тарас Шманько.