Чим обробляють дороги міст Прикарпаття від криги? Хто купує технічну кам’яну сіль по 5 тисяч, а хто за 10? Хто ту сіль продає? “Галка” вирішила розібратись.
7 грудня 2023 року мерія Івано-Франківська звернулась до мешканців міста з проханням не виходити з дому без нагальної потреби. Причина – сильна ожеледь, яка буквально паралізувала обласний центр. Така ж ситуація була за кілька днів до того. Як писали франківці у соцмережах “місто – суцільна ковзанка”. У ті дні майже півсотні містян звернулися до травмпункту.
Сніг та ожеледиця є справжнім випробовуванням для дорожників навіть у заможних країнах. Всі, напевне, бачили кілометрові затори чи паралізовані через снігові замети міста. Втім, і без аномальних опадів без належного утримання тротуари та дороги стають вкрай небезпечними.
Які є варіанти?
Найдорожчим методом боротьби з ожеледицею є підігрів. Його використання зазвичай обмежується ділянками з високим пішохідним трафіком або ділянками, де обмерзання може призвести до небезпечних умов.
У скандинавських країнах гріють деякі ділянки автомагістралей, мости, тротуари з ухилом, пандуси. Тротуари з електропідігрівом можна побачити у північній Японії. У вулканічно активній Ісландії дороги і тротуари підігрівають гарячою водою з геотермальних джерел.
Тротуар у Рейк’явіку, Ісландія
Як не дивно, є така практика і в Україні. Ще у 2011 році міський голова Тернополя Сергій Надал виконав свою нестандартну передвиборчу обіцянку: на реконструкцію 120 метрів тротуару тоді виділили 250 тисяч гривень. Втім, інновацію не стали поширювати, а “теплі” 120 метрів через десять років експлуатації працюють далеко не завжди, коли треба.
Традиційним методом боротьби з льодом на дорозі є посипання. Вулиці фінських та норвезьких міст найчастіше посипають гранітною крихтою, яку з приходом весни прибирають. Крихту почали використовувати й у Києві, переважно – в парках і скверах.
Незвичайний варіант для боротьби з ожеледицею використовують в американському місті Енкені (штат Айова) – посипання доріг часниковою приправою. У Львові, місті кави, у 2021 році спробували обробляти доріжки кавовою гущею. Наступного року їх приклад повторили в Ірпені.
Львів. Фото Роман Балук
У Швеції вигадали власну інновацію. Її у 2004 році запропонував вчений Торгейр Ваа. Метод отримав назву на честь свого винахідника. Дрібний пісок у пропорції 7:3 змішують із гарячою водою 90-95°С і розбризкують на вулицях. Гарячий пісок буквально вплавляється в кригу, роблячи її поверхню абразивною. Однак такого оброблення вистачає до нового снігопаду. Без опадів ефект є впродовж 3-7 днів.
Втім, найчастіше головним бійцем з кригою є сіль.
А що в Україні?
Як заведено в нас ще з радянських часів, питання зимового утримання доріг та вулиць регламентовано на законодавчому рівні. Для цього профільне міністерство ухвалило наказ “Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів“.
Важко сказати, який сенс існування нормативного акту, за яким комунальників зобов’язано щотижня мити тротуари, а вибоїни більше одного сантиметру підлягають негайному ремонту, але мова зараз не про те.
Наказ передбачає так зване механохімічне снігоочищення, тобто обробку дорожнього покриття розкидачами технологічних матеріалів (хімічними реагентами або піскосоляною сумішшю) з подальшим згрібанням та підмітання снігу та сумішей плужно-щітковими снігоочисниками.
Щозими на дороги України висипають сотні тисяч тонн протиожеледної суміші – технічної солі та піску. Практика солити сніг прижилася в нас із радянських часів, це дешево та відносно ефективно. Тандем піску й технічної солі забезпечує хороше зчеплення з дорожнім полотном. Він доступний, швидкодійний. Будь-які специфічні умови зберігання суміші солі з піском не потрібні.
Але є зворотний бік медалі. Такий матеріал може містити чимало дрібних частинок та глинистих включень, що провокують на дорозі сніжно-піщано-соляне місиво. Якщо ж, з метою подібному запобігти, використовувати чистіший фракційний пісок, ціна продукту збільшиться. Крім цього, після завершення зими пісок, що залишився на дорогах, засмічує зливову каналізацію. У комунальників виникає потреба очищати водостоки.
Тонни активної речовини призводять до корозії, внаслідок чого руйнуються дороги, мости та автомобілі. Сіль потрапляє в ґрунтові води, шкодить ґрунтам і річкам, буквально знищує рослинність. Про брудні вулиці та зіпсоване взуття годі й згадувати, адже сніг із сіллю та піском так і залишається на узбіччі та тротуарах, допоки не розтане.
До слова, вже згаданий наказ забороняє використовувати сіль на тротуарах і внутрішньоквартальних проїздах.
І скільки це вартує?
Найбільшим покупцем солі за публічні кошти, тобто ті, які можна побачити у Prozorro цього сезону на Прикарпатті стало івано-франківське КП “Муніципальна дорожня компанія“. Загалом придбано (або планується придбати) 5 тис. тонн на загальну суму 34,4 млн грн.
Це – багато, особливо враховуючи той факт, що рекордну закупівлю у 25,5 млн грн підприємство оголосило 17 січня 2024 року (на момент написання цього тексту триває кваліфікація переможця з ціною за підсумками торгів у 16,5 млн, – авт.), у той час, як попередню, на 17,9 млн – за три місяці до того, в жовтні 2023.
“Думаю, що в будь-якому випадку до кінця сезону вистачить”, – запевняв наприкінці листопада 2023 року керівник КП “МДК” Віталій Бурко.
Великими покупцями технічної солі очікувано є також коломийське КП “Полігон Екологія” (1,2 млн), КП “Калушавтодор” (1,7 млн), долинський “Комунгосп” (0,5 млн), але не до порівняння з Івано-Франківськом. Це при тому, що площі Калуської та Франківської громад є однаковими, а Коломийської лише удвічі менша.
Несподівано різною виявилася вартість солі, яку купували на поточний осінньо-зимовий сезон. З огляду на чималий обсяг закупівлі, в середньому гарну ціну заплатив за сіль “Калушавтодор” (5,95 тис. грн за тонну).
Найдорожче за сіль платив Карпатський національний природний парк (10,5 тис. грн за тонну). Удачливим продавцем стало франківське ТОВ “Чумак-ІФ“. Це ж підприємство продавало свій вартісний товар в Печеніжин, а раніше – франківським комунальникам.
Ми переглянули й інших постачальників солі для потреб міст Прикарпаття. За сезон чотири контракти на загальну суму в 1,78 млн уклало підприємство з Чернівеччини “Віктор-Ком Імпекс“, яке є постійним учасником тендерних закупівель принаймні з 2017 року.
Два контракти, зате аж на 18,4 млн грн уклало з дорожниками Калуша та Івано-Франківська львівське ТОВ “Зіо-Спорт”. Наразі воно є також потенційним переможцем ще однієї згаданої вище закупівлі “Муніципальної дорожньої компанії” з контрактом на 16,5 млн.
Підприємство також не перший рік працює з бюджетними організаціями й спеціалізується на продукції для утримання доріг.
Натисніть для збільшення
“Зіо-Спорт” неодноразово згадувалося в медіа, в тому числі в контексті антикорупційних розслідувань. Засновник підприємства Ігор Зюбрик є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Одна зі справ буде незабаром слухатися у районному суді Львова.
В нас тільки сіль і пісок?
Альтернативою солі (якщо забути про кавову гущу 🙂 є протиожеледні реагенти. Це спеціальні матеріали, призначення яких полягає у зменшенні/усуненні ковзання проїзної частини та тротуару, у протидії атмосферним опадам, в боротьбі зі снігом, льодом та ожеледицею.
Руйнування льоду відбувається за допомогою хімічних реакцій. Активні речовини при дотику до поверхні, що підлягає обробці, плавлять крижану кірку, проходять углиб льоду, руйнуючи його структуру та не допускаючи повторного замерзання. Далі кашу, що утворилася, легко прибрати механічним шляхом.
З усіх прикарпатських замовників у системі Prozorro ми знайшли лише одне підприємство, яке придбало щось схоже: КП “Городенка-Житлосервіс” уклало договір на суму 87,9 тис. грн щодо постачання 2253 протиожеледного реагенту.
Лід сам тане
14 грудня 2023 року мер Івано-Франківська проводив свій традиційний ефір на радіо “Західний полюс”.
Ведуча поділилася з мером, що шлях на роботу для неї не був простим, адже на вулицях міста є ожеледиця. І поцікавилася, як розчищають вулиці міста.
Марцінків віджартувався, що зараз хіба купити велику парасолю для міста, зробити купол, тоді може перестане робитися ожеледиця.
Ведуча перепитала, що роблять з льодом на тротуарах. На що мер відповів:
«Лід сам тане, зараз плюсова температура, все нормально».
Читайте також: Слава Богу, що мають: Марцінків прокоментував багатотисячні зарплати підлеглих
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
