Підозрюваного у вбивстві болгарської студентки випустили під домашній арешт. У суді пояснили, чому

Автор: Костинюк Олександр

25 Лип, 2019 11:09

Поділитись публікацією
Підозрюваного у вбивстві болгарської студентки випустили під домашній арешт. У суді пояснили, чому

24 липня за рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області підозрюваному у вбивстві болгарської студентки Ельдару Астанову змінили запобіжний захід.

Читайте також: Підозрюваний у вбивстві болгарки залишиться під вартою на ще 60 днів (ФОТО)

Нагадаємо, в червні 2017 року тіло 24-річної студентки з Болгарії Дішлі Елю Зію знайшли у валізі  в озері на Рогатинщині. За підозрою в умисному вбивстві затримали студента з Туркменістану, одногрупника потерпілої Ельдара Астанова.

14 червня 2017 року Івано-Франківський міський суд обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак 24 липня 2019 року підозрюваному змінили запобіжний захід – на домашній арешт з носінням електронного браслета, інформує сектор комунікації ГУНП в Івано-Франківській області.

На своєму офіційному сайті Івано-Франківський апеляційний суд пояснив, чому було прийняте рішення змінити Ельдару Астанову запобіжний захід.

“Підозрюваного взято під варту в червні 2017, розслідування завершено в листопаді 2017. Із того часу справа в суді. Станом на липень 2019 року допитано тільки двох свідків із п’яти заявлених. Справа не являє складності з точки зору витрат часу на дослідження доказів, але провадження здійснюється вже два роки. До остаточного судового рішення особа вважається невинуватою і її утримання під вартою з недотриманням розумних строків провадження та без належного обґрунтування є невиконанням рішень ЄСПЛ проти України, які були ухвалені у схожих обставинах, і прямим порушенням ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, – йдеться в повідомлення.

Як приклад, апеляційний суд наводить низку рішень Європейського суду з прав людини у справах, де є застереження проти необґрунтованого, “автоматичного” продовження строків тримання під вартою.

“Окрім явного порушення розумних строків тримання під вартою під час судового провадження є й істотні процесуальні недоліки. Особа, яка тримається під вартою заперечує, що їй висунуто обвинувачення. Обвинувальний акт містить словосполучення “обґрунтовано підозрюється”. Можлива відсутність висунутого обвинувачення може поставити під сумнів майбутнє судове рішення. Клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою у документарному вигляді, яке повинно бути здійснене в порядку гл. 18 КПК України, також відсутнє. Така пасивна позиція обвинувачення, всупереч приписам щодо змагальності в кримінальному судочинстві, привела до аналогічної позиції суду”.

Апеляційний суд додає, що окрім тяжкості обвинувачення, немає фактів та правових висновків щодо того, які саме обставини потребують тримання підозрюваного під вартою, та чому цілодобовий домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку до остаточного судового рішення.

У разі визнання підозрюваного винуватим, до нього застосують відповідну санкцію, передбачену законом. Дата можливого остаточного рішення суду першої інстанції невідома. До тих пір необґрунтоване тримання під вартою Конвенція і Європейський суд оцінюють як порушення прав людини.

Усі конкретні обставини та висновки з них будуть наведені у повному тексті судового рішення, яке буде поміщене в Єдиний реєстр судових рішень 30 липня 2019.

Теги: