Перемога на виборах міського голови Івано-Франківська кандидата від націоналістичної партії стала для багатьох несподіванкою. Але ще більше Руслан Марцінків здивував своїми подальшими кроками, коли фактично змінив образ “людини-мегафона” на “господарника”. Нині нечувані темпи та обсяги благоустрою Івано-Франківська викликають повагу навіть у вчорашніх опонентів.
Напередодні Великодня та Дня міста редакція “Галки” поспілкувалась з мером і про комуналку, і про політику.
Читайте також: Житло для ВПО: обіцянки та реальність Прикарпаття, — фактчек “Галки”
– Днями на одній з нарад Ви обмовилися, що пора закінчувати з прозорістю. Прозорістю чого?
– Це означає, що нам потрібно бути прозорими для мешканців, для громади, але максимально враховувати той факт, що деякі речі можуть використати проти нас опоненти, які не сплять. Це і влада Петра Порошенка, і кандидат від олігархів, котрий програв. Можуть використовувати дані про підприємства комунальні, їх працівників.
Тобто все прозоро, але не треба допускати того, що можна нашкодити людям. Мова йде про дії правоохоронних органів, які сьогодні масово запитують інформацію, яка десь на межі законодавства, скажімо персональні дані працівників.
– До слова, про систему Прозоро. Як оціните успішність її впровадження в місті, на комунальних підприємствах (тепер кожна закупівля на суму від 50 тисяч здійснюється через Прозоро, – ред.)
– Ще важко сказати на 100%, але вже можу сказати, що система Прозоро дає можливість нам значно економити кошти міського бюджету. І, незважаючи на багато моментів, що це десь збільшує термін виконання, але ми показуємо, що відкриті для бізнесу, щоб він брав участь у тендерах. І питання, які там декларують опоненти, щодо прозорого використання коштів чи неможливості участі у тендерах — вони повністю знімаються.
– Чи знаєте Ви, що комунальники не надто втішені умовами роботи, які виникли через Прозоро? До прикладу, виграють переможці з явно заниженими цінами, які просто виставляють неправдиві пропозиції? І потім починається процедура скасування тендеру, оголошення нового, а це все час…
– Для цього всього є тендерний комітет, який працює, і має відсікти… І всі є законодавчі моменти, щоб відмовитися від співпраці з такими переможцями. Єдине справді, що затягується час. І ці відповідні тендерні роботи потребують проектування. Але я вважаю, що це позитивно, бо наявність чіткого проекту комплексно проблему описує і вирішує в підсумку.
– Які зміни цього року очікують на Івано-Франківськ?
– Почнемо будувати міст на Пасічну. Всі документи є, зараз вони на експертизі, потім тендер, і вірю, в цьому році будівництво розпочнемо. Наступне — відкрити п’ять дитячих садочків.
На третій день Великодніх свят діти зайдуть в садочок у Хриплині. У Крихівцях відкриємо на День міста. Потім Вовчинці у травні, далі Угорники та Микитинці.
Паралельно йде робота на Хоткевича, де ремонтуємо закинутий колись дитсадок «Укрзалізниці», починаються роботи на вулиці 24 серпня, проектуємо біля «Епіцентру» та Опришівців. Ну і амбітний план про виселення управління освіти з приміщення на Бандери. Території там вистачає. Бо недавно вимоги трошки зменшили до дитсадків.
Також активно продовжуємо ремонтувати парк імені Шевченка, озеро, вулицю Шевченка доремонтовуємо, думаю і до ремонтів фасадів на ній приступимо. Ну і не забуваймо вже звичні ремонти доріг і дворів, парків і скверів.
– До речі, чи справді є гостра необхідність витрачати 15 мільйонів гривень на встановлення бруківки, вело- і бігової доріжки навколо міського озера?
– Я вважаю, що це має бути окрасою нашого міста — парк, озеро, вулиця Шевченка. Це обличчя міста. Вважаю, варто витрачати кошти на це. Грошей завжди не вистачить на все і скрізь. Але є речі якісь засадничі. Тому дуже хочу, аби хоч на половину там реалізували проект.
– Чи часто і в який спосіб спілкуєтеся з нардепом від Івано-Франківська Олександром Шевченком?
– Ми спілкуємся. Заради міста я готовий спілкуватися з будь-яким народним депутатом Верховної ради, незалежно від особистих стосунків. До прикладу, останнє спілкування було щодо закінчення ремонту вулиці Набережної — встановлення велодоріжок. Такий запит я підписав, аби даний депутат пролобіював кошти у Верховній раді на закінчення цих робіт. Раніше, ви знаєте, були вулиці Кармелюка і Ленкавського. Спільно вирішували ремонт, і кошти давали, і технічно. Готовий про позитивні речі підтримувати контакт. Чи співфінансування «Порто Франко Гоголь Фест» – десь в меншій мірі, але місто також співфінансувало.
– Подейкують на центральному, всеукраїнському рівні гряде союз «Свободи» і «Укропу». Чи можлива вона на місцевому рівні, згадуючи, що на вас в УЗЕ поскаржився депутат від цієї політсили? Тай загалом, є давня не дуже приязна історія стосунків…
– Діалог, він завжди краще. Краще «поганий мир, ніж хороша війна». Досвід співпраці з цими партіями є. Ми різні ідеологічні, бо «Свобода» націоналістична сила, а «УКРОП», все-таки, партія олігархічна, але є досвід співпраці в обласні раді, на Волині. Це впливає на наші стосунки. Ми готові до діалогу, готові говорити. Але я ніколи не сприйму критику, яка є необгрунтованою. Мені б хотілося, щоб чорного бруду і піару, якого дуже багато на вулицях і публікаціях, було б менше, замість конструктивної критики.
– До речі, чи вже розумієте, звідки той бруд на вулицях з’явився?
– Я не можу достеменно сказати. Але розумію, що це може йти або від центральної влади, тому що я опозиційний до неї, або від кандидата від олігархів, який програв. І та і та сторона зацікавлена. Ясно, що в мене були серйозні опоненти, вони нікуди не ділися, і продовжують працювати проти мене.
– Якось на зустрічі з читачами ми запитували їхню думку щодо конфлікту мер-УЗЕ. Вважають, що це політичні переслідування. Але ваші уникання судового слухання вважають виявом боягузництва. Чому таки не підете на суд?
– Знаєте, спершу була хвиля протистояння з учасниками бойових дій. Ми десь витримали той удар, дійшли згоди, бо нам нема що ділити, вирішуємо конкретні питання. Зараз пішла хвиля використання правоохоронних органів. В боротьби з ними є юридичні методи. Я борюся всіма законними юридичними методами, які є в державі. Розумію, це може не подобається, і є певний резонанс.
Але, на моє переконання, все треба використовувати так, щоб у межах законодавства був захист своїх прав. Я захищаюсь так, як мені порадили адвокати.
З іншого боку, я дуже зайнятий, маю по 10-15 зустрічей в день. Не завжди виходить прийти в суд. Зрештою, вважаю, що всі ці приводи, вони є надумані. Тобто, коли за мурал Ірини Сеник, за те, що я був засновником Благодійного Фонду «Родина», складають аж два протоколи, я вважаю, що це дуже надумані приводи. Не здивуюся, якщо будуть ще протоколи. Але я борюся в межах чинного законодавства.
– Ви казали, що цією справою Вас хочуть усунути з посади. У який спосіб?
– Все дуже просто. В законі пише — два адмінпротоколи, які доведені, і є штрафи сплачені — це відсторонення від посади на рік. В цьому випадку — це відсторонення і сценарій перевиборів. Однозначно, що влада центральна, і представники олігархів в цьому зацікавлені, і загроза в цьому є.
– Яка наразі ситуація з перевізниками? Вони мало не ультиматум ставили — або впровадження соціальних автобусів для пільговиків чи 2 гривні за їх проїзд, або стають. Про що домовилися?
– Є такі спроби, тиснути. Моя принципова позиція — наш тариф нормальний. Так, на деяких маршрутах тяжко, але перекривайте іншими. В найближчий час я не буду ставити питання щодо зміни тарифу чи умов перевезення. Вважаю, що мають бути збережені проїзд пенсіонерів, дітей-школярів. Студенти за гривню в тролейбусах їздять — це соціальна складова, яка має діяти в нашому місті.
Дехто каже, що зупинять автобуси. Розірвемо угоди! Вони мають зобов’язання, не можна ультаматумами і в односторонньому порядку таке робити.
Тим часом ми розвиваємо муніципальний транспорт. Чекаємо два відновлені тролейбуси майже нові «Шкода», потім чотири подібних до тих, що з Зальцбургу привезли, десь в кінці травня. Ну і чекаємо кредиту на 30 нових тролейбусів.
– Що має змінитися в медицині міста зі створенням профільного управління охорони здоров’я, і чому з цим завданням не міг справитися досі Тарас Масляк?
– Тарас Романович дуже добрий керівник Центральної клінічної міської лікарні. Багато що зробив, багато що ще зробить. Але на мою думку, треба зусилля докласти, аби наша дитяча медицина, поліклініки і пологовий будинок змінилися. У відношенні до пацієнта. Це мають бути не просто заклади для видач довідок, а мають надавати якісні медичні послуги. Вони мають бути облаштовані, відремонтовані. Для цього є новий керівник — Марія Бойко.
– Чи виправдала себе схема залучення посадовців-варяг — Олексія Кайди, Вікторії Дротянко, Ігоря Смаля?
– Направду це рішення було обдумане. Частково ці люди були дотичні до моєї перемоги, і як наслідок, нині вони на посадах. Не можу сказати, що на 100% ними задоволений. Але це прозорі, чесні люди і в більшості є хорошими менеджерами.
Навіть погляд з центральної України, від трошки інший, ніж у західняків, таки ми відрізняємося.
Наприклад? На моє переконання, вони простіші. І більш виконавські. Ми, західняки більш хитріші в своїх діях.
– Кого бачите наступним мером Івано-Франківська?
– Я думаю, що громада це має вирішити. З неї вийде достойна людина якась. Але якщо поєднати усіх чотирьох попередніх мерів — Борович, Шкутяк, Анушкевичус, я — якби з усіх зібрати збірний образ, взяти все позитивне з кожного, то якраз буде ідеальний мер (Сміється, – ред.). Направду, кожен з них мав щось своє позитивне.
– За що будете каятися напередодні Великодня?
– Хочу вибачитися за може якесь різке слово, яке сказав працівникам. Чи не вистачало часу вислухати проблеми і вирішити, з якими зверталися мешканці. Прошу вибачення за це. Може, якісь речі були швидко зроблені, може треба було взяти паузу.
– Чим мер Марцінків хоче запам’ятатись? Бо наразі в вікіпедії про вас лиш про «гей не може бути патріотом» та заборону абортів…
– Та взагалі-то про заборону абортів то було ще в Верховній Раді… Вважаю, що в мене стоїть завдання побудувати міст на Пасічну, відновити максимально парки і сквери. Зробити місто велостолицею України. Думаю, ми можемо цю нішу зайняти. Також є амбітно, може і банально — відремонтувати усі двори в місті, бо люди мають відчувати, що вони живуть у європейському місті.
Розмовляв Роман Турій
Фото Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
