Забруднення води у Калуші загрожує екосистемам Молдови та Румунії

Автор: Людмила Баран

03 Сер, 2015 16:45

Поділитись публікацією
Забруднення води у Калуші загрожує екосистемам Молдови та Румунії

Мінприроди звернеться до міжнародних донорів за допомогою у попередженні забруднення джерел питного водопостачання у Калуському районі та річки Сівка.

Про це заявила заступник Міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць.

Вона сказала це під час виїзного засідання робочої групи Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо екологічних проблем Домбровського кар’єру та токсичних відходів гексахлорбензолу, пише прес-служба ОДА.

За її словами, наразі існує небезпека руйнування Домбровського кар’єру та потрапляння розсолів до річки Дністер. Це загрожує серйозними екологічними наслідками не лише для України, а й для Молдови та Румунії.

«Навіть у XIX сторіччі видобуток солі відбувався за технологією, яка забезпечувала збереження територій. За часів Радянського Союзу видобуток корисних копалин на цій території вівся активно і ніхто не замислювався над тим, що робити з шахтами після їх відпрацювання, і вже наступне покоління мешканців опинилося на межі екологічної катастрофи, наслідки якої доведеться ліквідувати, можливо, і європейською спільнотою», – зазначила Світлана Коломієць.

Як відомо, у 2010 році місто Калуш та прилеглі села були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації, на ліквідацію якої протягом 2010-2013 років було виділено понад 1,1 млрд. грн. Проте до сьогодні залишається небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовано житлові будинки, забруднення джерел питного водопостачання, забруднення токсичними відходами грунтових вод та потрапляння розсолів до р.Сівка.

«Науковці стверджують, що вже за два роки рівень в кар’єрі може досягти критичного та розсоли будуть потрапляти до річки Сівка, а звідти – в Дністер. Це може перетворити екологічну проблему з національної в міжнародну. Є розуміння, що треба до експертизи долучати міжнародні установи, а до ліквідації наслідків – міжнародних донорів, які б могли не лише допомогти з сучасними технологіями, але йконтролювати роботу на усіх етапах», – наголосила заступник Міністра.