З 11 батальйону територіальної оборони в тил ідуть лише «300»-ті, або «200»-ті… інші захищають Україну

By Турій Роман 9 Вер, 2014 08:51

З 11 батальйону територіальної оборони в тил ідуть лише «300»-ті, або «200»-ті… інші захищають Україну

Схожі публікації

Loading...

А знаєте, що найбільше смішить бійців в зоні АТО? Особливо тих, хто сумлінно виконує свої обов’язки на передовій… Відверта пропагандистська брехня певних ЗМІ. Особливо, коли розповідається проте, як українські солдати тікають кидаючи свої позиції, лише почувши про можливість вогневого контакту з російською армією.

От таким чином кілька днів тому Російськими ЗМІ було розпочато масовану інформаційну атаку на 11-ї батальйон територіальної оборони. З методичністю запрограмованого автомата, російські агітатори виливали бруд на солдатів та офіцерів 11-го тербата. Бруд лився навіть через куплені сторінки та хвилини ефіру національних видань та телебачень. Про хлопців казали, що вони кинули свої позиції та втекли до дому. Розповідали жахливі історії, що отримали телефоном від «псевдо солдат», про те, як їх покинули офіцери, як їм немає що їсти і де спати, та традиційно про те, як їх зрадило командування АТО. Власне тому, ми і поїхали на передову. А тепер лише факти.

Блокпост неподалік міста Дебальцево. Колону журналістів зупиняють представники 11-го тербату. Всіх просять вдягнути каски та бронежилети. В голову колони стає БМП-2.

–         Прошу у всіх розуміння, - зазначив старший супроводу Валерій. – Ми в’їжджаємо в зону активних бойових дій. Але головне, що тут неподалік з’явився  якийсь «гранатометник – маніяк». Судячи зі всього він пересувається на якомусь мотоциклі та веде вогонь з різних точок. В основному, відслідковує цивільні колони. І веде по ним вогонь.

Взагалі, як розповіли бійці, терористи останнім часом дещо «удосконалили» свою тактику: так серед ночі по Дебальцево та ряду навколишніх сіл їздить білого кольору автомобіль. Час від часу з відчинених вікон лунає кулеметна черга по мирним будинкам в яких проживають  українці. А випадкових прохожих просто розстрілюють. Таким чином бандити намагаються нагнати жаху на місцевих мешканців. Наразі, своїми бандитськими діями терористи не на жарт розізлили наших військових. Ось що просив передати цим підлим найманцям за допомогою ЗМІ  боєць 11 територіального  батальйону за позивним «Гармата».

–         Користуючись нагодою, прошу написати всій цій мерзоті, що ночами вбиває моїх мирних братів – Українців, – зазначив боєць.  Я вас впіймаю. Не сьогодні то завтра. Вбивати не буду. А просто віддам тим людям в рідних та хати яких ви стріляли, а там… начувайтесь!

Після таких розмов ми вирушили до першого блокпосту де разом з іншими бійцями з кількох частин Збройних Сил України служать і бійці 11 тербату. Кілька кілометрів по ростовській трасі.  Якщо вірити простріленому вказівнику, що стоїть узбіч дороги, кілометраж до Ростова – на – Дону менше ніж відстань від Львова, до Івано-Франківська. Ще трішки вперед й наш блокпост.

Щоб зрозуміти, що таке типовий блокпост сил АТО, потрібно уявити собі такий невеликий обнесений бетонними блоками та мішками з землею форт. Крізь нього щодня проїжджає чимало цивільних та військових авто. Всі обов’язково зупиняються та проходять ретельну перевірку. Підозрілих людейта вантаж затримують. З ними потім розбираються представники відповідних структур. На кожному блокпості є старший. Його слово – закон для всіх, як для особового складу так і для «гостей», незалежно від якого командування і з якими повноваженнями ти сюди прибув. Старшим на цьому блокпості був офіцер з позивним «Балу».

–         Я офіцер Збройних Сил України, і я на своїй землі, – зазначив він. – Мені боятись нікого танічого. Тут ми стоїмо, щоб російські війська та їхні поплічники не пройшли далі. Хтось десь розповідає казки про те, що ми нібито здали Дебальцево. Так от, ніхто нічого не здав! І я застерігаю тих, хто захоче перевірити це зі зброєю в руках. Ми дамо гідну відповідь. Панікерів серед нас немає. А тим хто кричить про те що ми боїмось. Кажу так, по чоловічому – стуліть пельку. Ми знаємо що робити з нашими ворогами і ми це зробимо.

Неподалік від переднього краю блокпосту стоїть обгорілий остов легкової машини. На ній, кілька днів тому терористи намагались напасти на наших бійців. На спробу відкрити вогонь з автоматів, бандити отримали удар у відповідь. Пораненим бандитам надали першу медичну допомогу. Виявилось, що таким «махновським» нальотом вони намагались викрити наші вогневі позиції.  А зухвалість стала зрозумілою після наркологічної експертизи. Всі нападники знаходились під наркотичним дурманом.

Нас часто питають про настрій хлопців на передовій. Відверто кажучи навіть і не знаю як описати той бойовий дух з яким вони виконують свої обов’язки.Це не книжкова бравада. Це радше спокійна впевненість в правоті своєї роботи. В тому, що все що робиться ними це правильно і потрібно всім людям нашої держави. Для кожного з людей зони АТО, війна – це своєрідний багатоликий монстр, і кожному з них він показує своє обличчя. Та більшість з них не боїться. Хлопці спокійно дивляться йому у вічі.

Всього півгодини на зйомки. Більше не можна, бо надто сильно журналісти демаскують пацанів на передовій. Це розуміють всі присутні. І тому команда «по машинам!» виконується всіма, беззаперечно та чітко. Знову дорога кілька кілометрів доріг з яких мов рештки щупалець фантастичного монстра стирчать з асфальту труби «Градів» та «Смерчів». Віднині  знаю одне – я ніколи не забуду, ні з чим не сплутаю запах диму від згорівших яблуневих садів. Мені важко буде викинути з пам’яті побачені мною обвуглені рештки, які були раніше українськими домівками. А ще… ще, ці снаряди російських «Смерчів» та «Градів», які не розірвавшись, лежать серед полів пшениці, або мертво-алюмінієвими трубами стирчать з асфальту доріг. Все це результати варварського, так званого «коврового», обстрілу терористами мирних територій, які волею терористів та їх російських поплічників тепер стали районом бойових дій. Дивлячись на спалені поля пшениці та соняшника просто не розумієш логіки тих, хто розмахуючи псевдо імперським триколором, нібито виступає від імені народу, та разом з тим заручившись військовою та технічною підтримкою Росії нищить українські міста та села.

Різкий поворот і знову блокпост. Тут нас зустрічають такіж самі спокійні обличчя. Над  однією з бойових машин гордо майорить прапор 11 – готербату. До нас  підходить боєць з позивним «Єнот».

Плюньте тому в обличчя, хто скаже, що 11-ї тербат злякався і втік, – промовив він до нас. – Просто передайте – ми стоїмо і будемо воювати доти доки не переможемо. Ми неодноразово мали сутички і з бойовиками самопроголошених ДНР та ЛНР. Воювали і з регулярними частинами Збройних Сил Російської Федерації. Більш того, наш батальйон розбив підрозділ що складався з елітних російських «морпіхів».  Так, нас обстрілюють майже кожного дня. Але з нашого теротиріального батальйону до дому ідуть лише «300-ті», або «200-ті». Інші пацани залишаються на позиціях і захищають Україну.

Хлопець провів нас по позиціям, показав рештки російських градів, що попадали в садиби Українців. Розповів що люди тікали від вогню «асвабадітєлей» до укриттів наших військ. А потім довго просили українських солдат не полишати своїх позицій, і не віддавати їх село бандитам.

Менш ніж за двадцять хвилин ми полишали позиції 11-тки. На базу я вертався сповненим гідності, адже завжди піднімається настрій коли бачиш, знайомишся і спілкуєшся з героями.

Тарас Грень.

Фото автора.




Схожі новини:

У столиці Греції Афінах противники угоди з кредиторами...
Китайці запустили новий флешмоб, за допомогою якого вони намагаються...
Пол Кадді (Paul Cadden), художник з Шотландії, створює...
Травесті-діва Монро знялась в провокаційній фотосесії, на якій...

By Турій Роман 9 Вер, 2014 08:51


Загрузка...

Написати коментар

Нема коментарів

Наразі немає коментарів

Будь першим, залиш коментар!

Написати коментар
Перегляд коментарів

Написати коментар

Ваш E-mail не буде публікуватись
Позначені поля є обов'язковими*

WP-SpamFree by Pole Position Marketing



новини партнерів

Фейсбук

Вконтакті


Google +