Василь Попович: «Майдан показав, що матеріалізм і гроші – далеко не головне»

By Вадим Войтик 17 Кві, 2014 16:29

Василь Попович: «Майдан показав, що матеріалізм і гроші – далеко не головне»

Схожі публікації

Загрузка...

Поки країна живе здогадками з приводу майбутніх виборів глави держави, Івано-Франківськ готується до локального змагання за прихильність електорату – боротьби за вакантне крісло депутата Верховної Ради. Один із претендентів у нардепи – Василь Попович, голова депутатської фракції ВО «Свобода» в обласній раді, донедавна координатор регіонального Штабу нацспротиву.

Намети, мегафони, барикади — так для Василя Поповича минули останні кілька місяців, проведені в епіцентрі місцевих революційних подій. Із цього виру, переконує політик, нині він готовий перейти на новий політичний щабель – верховно-радівську лаву.

– На партійному з’їзді ВО «Свобода» вашу кандидатуру в народні депутати на проміжних виборах підтримали одноголосно усі 568 делегатів. Що це: прояв залізної «партійної дисципліни» чи просто не було інших охочих?

– Так і є, більше ніхто не висловив бажання балотуватися у 83-му виборчому окрузі.

– Тобто, інші кандидатури навіть не обговорювалися?

– Лідер партії висунув мене, після чого перепитав, чи будуть інші пропозиції щодо цього виборчого округу. Із залу не пролунало жодної пропозиції, тому голосування за мою кандидатуру було одноголосним.

– Якщо абстрагуватися від вашої партійної приналежності, якими будуть основні тези виборчої кампанії? Озвучте, з чим конкретно ви ідете у парламент?

– До цього часу, за увесь період Майдану, я ніде не паразитував на ідеях «Свободи», ніде не говорив про те, що я «свободівець». Під час виступів мене частіше представляли як керівника Штабу нацспротиву – без партійної приналежності.

З чим я йду в Верховну Раду? З ідеєю зміни системи. Сьогодні ми зробили перший крок – ми провели революцію, відсторонили від влади Януковича і його близьких посібників. Але сама система залишилася. Просто її заповнюють іншими людьми. Тому своїм завданням я бачу зміну цієї системи, шляхом вдосконалення законодавства. Раніше законом створювалися умови, що заганяли бізнес у тінь, змушували людей давати хабарі. Після Майдану ми маємо зробити законодавчу систему прозорою, і це я бачу своєю метою. Міняти законодавство – міняти систему.

Також вважаю, що при владі не має бути олігархів – це найбільш одіозна частина системи Януковича. Саме олігархи породили цей режим, узурпували владу, завели свої «групи» у парламент. І з цим також треба боротися. Як? Всі політики повинні задекларувати свої доходи. Офіційно платити з них податки у державну казну.

– Ставите перед собою доволі глобальні завдання, які вирішує уже не перше скликання народних обранців. Але у вас на реалізацію цих намірів час обмежений. Якщо навіть вам удасться стати народним депутатом, відомо, що восени планують провести перевибори Верховної Ради.

– Тут є один нюанс і особисто для мене є дуже багато запитань щодо того, чи будуть парламентські перевибори восени. Чому? Давайте поміркуємо, для чого владі зараз проводити проміжні вибори, змагатися за депутатське крісло у Верховній Раді на декілька місяців? Думаю, відбувся певний компроміс між різними групами впливу у державі з метою збереження саме цього складу парламенту.

– До 2017 року?

– Може, до 2017 року, може, швидше, але однозначно не до осені.

– Чи не є «Свобода» однією зі згаданих вами груп впливу?

– Ну, по-перше, хочу наголосити: те, що я озвучив стосовно компромісу між політичними гравцями в країні, – це моя особиста думка, мої власні суб’єктивні спостереження та аналіз ситуації. По-друге, «Свобода» ніколи не була у великих політичних розкладах. У нас сьогодні тільки 37 депутатів із 450…

Так, зараз «Свобода» каже, що йде у владу, що готова брати на себе відповідальність. Але що стосується виборів, тут ідеться не про компроміс між «Свободою» і кимось, йдеться абсолютно про інше! Про тих людей, які, залишаючись за лаштунками, фактично сконцентровують у себе повноту влади і впливи на великі фракції в парламенті. Я думаю, певні речі зараз відбуваються там.

– Особисто Василь Попович у статусі народного депутата голосуватиме за перевибори парламенту?

– Однозначно. Я ніколи не тримався за депутатський мандат, за крісло. Це для мене не є самоціллю. Але це можливість бути ближче до людей і реально допомогти чимось людям.

– У вас за плечима немає ані досвіду безпосередньої господарської роботи, ані чиновницького досвіду – реноме суто політика. Не вважаєте це суттєвим недоліком?

– Певний досвід такого плану в мене таки є – в партії теж є своя бюрократія. Наприклад, у Конгресі Українських Націоналістів я був у центральному проводі і очолював молодіжну референтуру. Це була бюрократична посада. Я розвивав по всій Україні молодіжні структури, їздив по країні. Це управлінський досвід, і я вважаю, не дуже то й поганий. Колись я працював менеджером на «Івано-Франківськцементі», бачив там увесь робочий процес, товари, позиції і т.д. Чим це не господарський досвід? Також я працював (зараз перебуваю у відпустці) директором комунального підприємства «Пам’ять».

– Поговорімо про політичну ситуацію у місті – «постмайдан». Ви маєте можливість спостерігати її зсередини.

– Це вже не зовсім так. Від недавнього часу, у зв’язку з тим, що партія висунула мене кандидатом в депутати Верховної Ради, я склав свої повноваження керівника Координаційної ради в області. Подякував усім тим друзям, сказав, що «духом я завжди з вами», але щоб не було спекуляцій, з посади координатора вирішив піти.

– Серед цих «друзів», наскільки я розумію, багато нових політичних гравців, що з’явилися на хвилі революції. На той момент ви були об’єднані спільною мотивацією. Сьогодні це ваші конкуренти в політиці, хіба ні?

– Ні. Абсолютно ні! Навпаки, я дуже позитивно ставлюся до того, що революція вилонила нових громадських активістів, що сформувала громадське суспільство як таке. Активісти контролюють місцеві органи влади, загальнодержавну владу. Вони ставлять запитання, часто-густо незручні, вони готові вникати в проблематику, контролювати потік і використання грошей, що дуже важливо.

– А якщо конкретно візьмемо, приміром, «Правий сектор». Багато розмов про те, що двом радикальним силам на одному електоральному полі буде затісно…

– Люди повинні оцінювати діяльність кожної структури зокрема. Вибори зумовлюють певну конкуренцію… Але «Свобода» завжди йшла з позитивом, ми ніколи не займалися чорними технологіями, чорним піаром. Є «Правий сектор», а є «Свобода». У них одні методи роботи і дії, у нас інші. І ми по-різному себе позиціонуємо. І людям визначатися. Але це не означає, що ми будемо займатися взаємопоборюванням чи чимось схожим. Принаймні, з боку «Свободи».

– Тоді хто, на вашу думку, нині є суто вашим виборцем?

– Це люди, які готові проголосувати за принциповість, за нових людей в політиці. Бо я себе вважаю новою людиною – мені днями виповниться тільки 30 років. В мене є свої бачення, не покриті совковістю. Я не буду під якимось олігархом. Ці вибори – це не шанс для мене вдало завершити політичну кар’єру. Я повний сили і запалу до роботи!

– На яку суму виборчого фонду ви розраховуєте і за чий рахунок «бенкет»?

– У фінансовому плані частково мені допомагатиме партія. В нас так прийнято, що парламентські вибори – це вибори, які забезпечують з центрального офісу. Також у мене є дуже добрі знайомі, друзі – представники середнього і малого бізнесу, які також частково будуть сприяти у моїй кампанії.

– Можете назвати конкретну цифру?

– Мені поки складно про це говорити, бо робота ще ведеться. Звичайно, у мене в кишені немає мільйона, якого би я витягнув і викинув на цю кампанію. Але наш основний козир – живе спілкування з людьми. Також я вважаю, неправильно говорити людям – «я кандидат, я прийду і встановлю у вашому під’їзді двері», як багато хто робить. Цим має займатися будинковий комітет або ЄРЦ, бо ми туди платимо гроші. Така агітація, яка була в українській політиці раніше, коли кандидат «опускався» до людей, обіцяв їм нереальні соціальні гарантії, інші речі, зараз вже неефективна. Сьогодні Майдан показав, що матеріалізм як такий і гроші – далеко не головне. Бо завдання депутата – це творити закони, якими не можна маніпулювати.

Інтерв’ю записала Оксана Глушкевич
Західний кур’єр, 17 квітня 2014 р.

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 




Схожі новини:

Відомий піаніст Майдану Богдан говорить, що був тітушкою....
Як стало відомо виданню www.galka.if.ua всі дільниці Франківська...
Кампанія, зініційована журналістами та громадськими діячами, покликана підвищити...
Психолог Наталія Мухітдінова психолог, який так само працює...

By Вадим Войтик 17 Кві, 2014 16:29


Загрузка...

Написати коментар

Нема коментарів

Наразі немає коментарів

Будь першим, залиш коментар!

Написати коментар
Перегляд коментарів

Написати коментар

Ваш E-mail не буде публікуватись
Позначені поля є обов'язковими*

WP-SpamFree by Pole Position Marketing


новини партнерів

Фейсбук

Google +