Військовослужбовець окремого загону спеціального призначення ЗТУ НГУ, мешканка Івано-Франківська Вікторія Травінська недавно повернулась з двомісячної ротації на Сході й розповіла про життя на фронті.
Жінка вважає своїм обов’язком захищати кордони України на Сході. Була вже у різних “гарячих точках”.
“Коли збиралась їхати — рідним не сказала куди — просто на навчання до Харкова. Не хотіла, щоб вони зайвий раз переживали за мене. Хоча, в мене така сім’я, що у нас немає поняття — “тікати”. Та й до спецназу я прослужила у міліції близько 5 років. Тому у мене такий бойовий та вольовий характер”, – каже вона.
Хоча Вікторія відчуває себе захищеною серед бійців-чоловіків, то зізнається, що спочатку боялася, а потім звикала та опановувала себе. Також, вона розповіла про військові будні:шикування зранку, дисциплінована поведінка, завжди фізичні навантаження. У них був свій психолог та священник, які допомагали не занепадати духом.
“Морально там перебувати — важко. Хоча, наш підрозділ був дуже дружнім: завжди підтримували один одного, спілкувались, але намагались вести нейтральні розмови — не зачіпати тему війни. Чоловіки ніколи не дозволяли собі вживати алкоголь: всі спортсмени та відповідальні, адже знають, що може бути раптова тривога”, – згадує захисниця.
Вікторія Травінська зауважила, що волонтери все менше допомагають з їжею, але чоловіки готують смачні страви з того що є.
Після побаченого у неї змінилися погляди на життя, але вона не відкидає думки, що знову поїде на Схід.
Інформує Версаль.
ФОТО ТИЖНЯ
