У військових немає лікаря, який може поставити діагноз – Майкл Щур

Автор: Єва Жасминова

29 Сер, 2015 13:25

Поділитись публікацією
У військових немає лікаря, який може поставити діагноз – Майкл Щур

Саме до таких висновків прийшов виходець з Франківщини, журналіст Роман Вінтонів (Майкл Щур), якого нещодавно мобілізували. 

Читайте також: Двоє молодих науковців Прикарпатського університету стали стипендіатами Кабміну

Інформацію про стан медицини в армії журналіст розповів у Фейсбуку, у своєму традиційному щоденнику військових буднів.

“Солдат 1. Лежить у санчастині більше двох тижнів. Йому ніхто не поставив діагнозу. Просто лікують. Від чого? – спитаєте ви – від кашлю – скажуть вам.  Або “від температури”. А ще він каже, що йому вже тричі зробили рентген. Тричі. Рентген! Грудної клітини (сподіваюсь місцеві рентгенологи не вірять у цілющі властивості рентгену?). І що у нього – ніхто не знає. А я чув, як він кашляє. Його кашель такої сили, що це більше схоже на рвоту. Він відхаркує у одноразовий стаканчик і щоразу дивиться чи там ще немає крові. Але що у нього – ніхто не знає.

А ось інша історія. Солдат 2. Тричі приходив у санчастину. Кашель, температура. Йому давали якісь таблетки. Легше не ставало. Коли вже кашель перетворився на нестерпний, знову пішов у санчастину. Вони чи то настрашились чи що – направили у госпіталь. І лише там почалось справжнє лікування”, – пише автор.

Роман Вінтонів зазначив, що виною такої ситуації є відсутність лікарів у санчастинах. А працівники, які так є, вже просто з жалю дають солдатам хоч якісь ліки, щоб допомогти.

“А тому, що немає лікаря, який може поставити діагноз. Ну от уявіть собі, що щоранку у вас перед дверима збирається черга нещасних солдатів, які благають вас допомогти будь-чим від кашлю/температури/чи ще чогось. Уявили? Ну може перші два дні ви буде ігнорувати їх. Але потім ви просто з жалю почнете їм допомагати. Будете давати будь-що і казати що це ліки (а ліків, як ви самі розумієте, є небагато). А солдатів менше не стає. І помічників у вас немає. І ось настає момент, коли єдине, на що у вас вистачає часу – це безупинно видушувати таблетку і кидати їх у чергову долоню. Отак десь тут – у санчастині – і є”.

Проте, Майкл Щур зазначив, що згодом лікар таки з`явився, хоча інші солдати зізнаються, що то велика рідкість.