Ця стаття буде цікавою тим, хто любить відпочивати на природі, а також відкривати для себе нові, раніше невідомі місця, якими багата Україна.
Пропонуємо вам кілька чудових, проте маловідомих місць, переважно на території Поділля і Південної України, де можна прекрасно провести кілька травневих днів, насолоджуючись природою і прохолодою річок і озер. Ці варіанти підійдуть як туристам, які полюбляють дикий відпочинок, так і тим, кому важко обійтися без цивілізації.
Бакотський заповідник
Колись у цих краях існувало село. 1981 року в ході будівництва Новодністровської ГЕС село затопили, а його населення було виселено в сусідні міста. Відтоді на тому місці велике і надзвичайно красиве водосховище, на берегах якого можна знайти місце, де поставити намет. А от готелі чи будинки для винайму ви там навряд чи знайдете – тамтешню природу практично не зіпсувала цивілізація.
Найбільше відома Бакота двома речима: чоловічим скельним монастирем і особливим мікрокліматом.
Чоловічий скельний монастир вперше згадується ще 1362 року. За переказами, його заснував творець Києво-Печерської Лаври преподобний старець Антоній.
За даними метеорологів, у цьому районі існує своєрідний унікальний мікроклімат — середньорічна кількість тепла на 1 кв. м тут рівнозначна ялтинській, а скелі й ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків.
Мальовнича природа і романтичний імідж цих місць приваблюють сюди численні потоки паломників і мандрівників.
Lyudmila Rukosueva/Flickr
Serg Bataev/Flickr
На території Бакотського скельного монастиря
Lyudmila Rukosueva/Flickr
Село Брага
Це маленьке поселення в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області, в якому живе всього близько двохсот людей.
Головна його привабливість – Брага розташована рівно навпроти Хотинської фортеці, на іншому березі Дністра. Тож якщо ви були раніше у фортеці, але хочете побачити її ще і при цьому не стикатися з великою кількістю туристів, які штурмують Хотин – то вам у Брагу.
Однак у цьому селі є і свої приваби. По-перше, це давній польський цвинтар із красивим мавзолеєм Жебрівських.
По друге – залишки валів Олександрівського укріплення. Колись воно було цілком модерновою потужною земляною оборонною спорудою, що складалася з чотирьох бастіонів та равеліну. Однак нині вали частково розорані, тому їх ще доведеться пошукати.
Самі розумієте, тут спосіб проживання – на ваш вибір. Можна поставити намет на березі Дністра, а можна оселитися в самому селі. Це буде не дорого, хоч і навряд чи з усіма зручностями.
Вид на Хотинську фортецю з боку села Брага (фото UkrainaIncognita)
Миколаївська церква, розташована на території села (фото UkrainaIncognita)
Мавзолей Жебрівських на території давнього польського цвинтаря (фотоCastles)
Біле озеро
Озеро карстового походження, розташоване у Володимирецькому районі Рівненської області, в басейні річки Стир. Це друге за величиною озеро в Рівненській області.
Біле озеро — єдине в Україні з підвищеним вмістом гліцерину у воді, через що має надзвичайні цілющі властивості.
Природа навколо озера також особлива. Є рідкісні й цікаві рослини. З тварин зустрічаються вовк, лисиця, вужі, ящірки. На берегах озера гніздяться дикі качки, гуси, живуть бобри та ондатри.
Вибір способу проживання на цій території дуже простий – або намет у кемпінгу, або номер у реабілітаційно-оздоровчому комплексі для працівників Рівненської АЕС. Незважаючи на назву, цей комплекс приймає усіх охочих.
Не знаємо, чи в травні уже зручно буде купатися в Білому озері, але в курортний сезон сюди точно варто приїхати хоча б на тиждень, аби вповні відчути лікувальний ефект місцевої природи.
Вид на озеро з висоти пташиного польоту (фото rybalka.com)
У теплу пору року в озері варто не тільки купатися, можна ще взяти напрокат катамаран, наприклад (фото “Знайдено в Україні”)
Воду в озері вважають дуже цілющою і корисною для дітей (фото “Знайдено в Україні”)
Мигія або Бузький гард
Мигія розташована на березі Південного Бугу, у 10 км від Первомайська, на території заповідника “Гранітно-степове Побужжя”. Найближча залізнична станція — Первомайськ-На-Бузі.
Мабуть більше ніде немає такої великої кількості скелястих островів посеред Південного Бугу, річкових порогів, багатої флори та фауни. На Мигійських порогах проводяться міжнародні змагання з плавання на байдарках та рафтах, адже місцева байдаркова траса вважається другою за складністю в Україні.
Окремо варто відзначити так зване Чорне озеро – затоплений кар’єр, розташований неподалік течії річки.
У Мигії можна жити як в наметі, так і в готелях, розташованих неподалік.
Каньйон Південного Бугу (фото “Знайдено в Україні”)
Колишній затоплений кар’єр на території Мигії (фото “Знайдено в Україні”)
Берег Південного Бугу(фото “Знайдено в Україні”)
Актівський каньйон
Розташований поблизу села Актово, у 20 км від Вознесенська на Миколаївщині. Довжина каньйону – близько 3 км. По дну каньйона тече річка з дивовижною назвою – Мертвовід.
Існують народні перекази, що річка Мертвовід отримала назву після страшної битви козаків із турками, коли навіть річкової води не було видно за тілами вбитих ворогів та загиблих захисників рідної землі.
Це унікальне природне утворення лісової й водної екосистеми з ансамблем скель і гранітних валунів, що займає площу понад 250 гектарів. Природний комплекс Актівського каньйону входить до складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”.
Завдяки крутим скелястим схилам на Мертвоводі місцями ще збереглися прадавні природні ділянки з швидкоплинною водою й заростями лепехи. Місцева флора налічує близько 900 видів рослин, 26 з яких занесені до Червоної книги України.
Актівський каньйон ще називають урочищем Долина диявола. Це місце вважають містичним, адже саме там нібито поховані більшість скіфських царів, а за часів їх правління у Долині диявола проводили магічні ритуали.
Намет – найкращий спосіб відчути тутешню природу, але для тих, хто не може без зручностей цивілізації, біля каньйону є і готелі.
Актівський каньйон (фото Mo Ji/Flickr)
Актівський каньйон (фото Mo Ji/Flickr)
Фото: “Знайдено в Україні”
Фото: “Знайдено в Україні”
Вилкове
Напевно, найвідоміша територія із нашої підбірки. Це містечко розташоване в українській частині дельти Дунаю, воно є останнім населеним пунктом на берегах Дунаю перед його впадінням у Чорне море.
Вилково часто називають “українською Венецією”, хоч це порівняння чисто формальне і приблизне. Тут, як і у Венеції, багато каналів, і тому човен є звичнішим засобом пересування, ніж автомобіль.
Канали ці звуться єриками, вони у Вилковому неширокі, але займають до половини території міста. По каналах на човні можна потрапити практично в будь-яку частину міста.
По обидві сторони каналів і вздовж будинків – дерев’яні кладки-тротуари, по яких пересуваються жителі. А через єрики перекинуті простенькі дерев’яні містки.
Унікальність Вилкового полягає ще й у тому, що більшість населення міста складають старовіри. Крім того, тут вирощують особливий сорт винограду, з якого роблять дуже солодке і водночас міцне вино.
Фото: cash_promo/Flickr
Фото: ntalka/Flickr
Фото: Anton Volnyanskyy/Flickr
Бірючий острів
Ось ми і дісталися до моря. Бірючий острів – це коса у південній, розширеній частині Федотової коси. Належить до Херсонської області, хоча прямого зв’язку по суші з основною територією не має.
Довжина коси приблизно 20 км, найбільша ширина – 5 км. Бірючий острів – це пляж протяжністю майже 9 км із двома-трьома базами відпочинку на відлюдді. На цьому пляжі добре і просто купатися, і ловити рибу.
Попри відділеність від материка, із цивілізацією на острові все гаразд. Тут є супермаркет, невеликий промтоварний ринок, кав’ярня і навіть дискотека. Крім того, неподалік у селищі Кирилівка є аквапарк (один із найбільших в Україні), дельфінарій, кінна школа і луна-парк.
Пляж Бірючого острова (фото “Знайдено в Україні”)
Готель на території Бірючого острова (фото “Знайдено в Україні”)
Поруч в Азово-Сиваському природному парку можна зустріти оленів та інших тварин, однак для фотозйомки на території парку необхідний спеціальний дозвіл (фото “Знайдено в Україні”)
Озеро Кагул
Це заплавне озеро в пониззі Дунаю в Ренійському районі поблизу села Нагірне, на кордоні України з Молдовою.
Крім того, це найпівденніша точка України після Криму. Тут практично ніколи немає вітру. Степове повітря дарує легким хороший заряд бадьорості. Саме тут – місце гніздування багатьох птахів, їх гнізда можна побачити в вапняних скелях.
Інфраструктури як такої в Кагулі немає. Тому з собою треба брати намет, спальний мішок і все необхідне, крім продуктів, які швидко псуються. Якщо вам такий варіант не до вподоби, то можна зупинитися в самому Рені, розташованому приблизно в 30 км від озера, а сюди приїхати просто подивитися і навіть поплавати, адже в травні вода у цих широтах уже доволі тепла.
Озеро Кагул (фото “Знайдено в Україні”)
Намети краще стати на високих берегах озера – і безпечно, і краєвид красивий (фото “Знайдено в Україні”)
Прикордонна зона між Україною і Молдовою в районі озера Кагул (фото “Знайдено в Україні”)
ФОТО ТИЖНЯ
