Таких, як я, багато, а кожен хоче бачити захід сонця, – онкохвора франківка просить про допомогу (ФОТО)

Автор: Дубінець Вікторія

07 Вер, 2017 11:09

Поділитись публікацією
Таких, як я, багато, а кожен хоче бачити захід сонця, – онкохвора франківка просить про допомогу (ФОТО)

Онкохвора франківка Юлія Дмитренок пройшла 6 курс хіміотерапії і просить про допомогу у пошуку клініки, яка б погодилася зробити їй операцію з пересадки кісткового мозку.

Читайте також: В онкохворої франківки стався рецидив, потрібна термінова допомога (РЕКВІЗИТИ)

Про це йдеться на її сторінці у Фейсбуці.

“Привіт усім) Після 6 хімотерапії мої думки були абсолютно нульові, не знаю, як би я заховалася надалі, але появилися мої рідні з-за кордону і запропонували мені поїхати з ними. Маючи закордоний паспор, я без вагань вирішила поїхати за кордон (забути білі кімнати, шприци і хімії). Всі мої думки ішли на те, що мене чекає далі, по висновках всіх лікарів в Україні, я би вже могла не думати про завтрашній день, від лікарів я дізнавалася, що все є погано… Але, як кажуть, надія вмирає останньою.

По домові зі своїми рідними, ми договорилися про обстеження: окуліст, гінеколог і гематолог. Пройшовши лікарів, в мене появилася надія, що не все так втрачено, як мені говорили, одне єдине, що мене торбує – це є зір. Все ж таки, хімія тепер підписалась на мому здоровю, зір мені вже ніщо не поверне… Стовідсотковий зір я вже мати не буду, так як він в мене впав 50%… Але думаю, що то є те найменше, що мені дала хімія…

Не знаю, як буде далі. В п’ятницю іду здавати кров, аби знала, які зараз будуть висновки по місяцю без хімії, інакше стараюся ходити на прогулянки, більше бути на свіжому повітрі, а в думці *літають мрії, може, вже не вернусь в лікарню на капельницю. Дуже мені шкода того, що в лікарнях Чехії переповнені палати такими самими хворими, як я, але якщо б найшлась яка організація, яка б мені помогла дістатися до якоїсь лікарні що за кордоном, де проводять пересадку, була б дуже вдячна. Рідні в Чехії старалися мені помогти, але, на жаль, лікарні не сприймають їх так, як би звернулася до них організація. Якби найшлась якась, яка займається співпрацею з закордоном, і допомогла мені знайти лікарню, яка б не відмовилась мене взяти на пересадку, була б їй дуже вдячна… Адже таких, як я, дуже багато, а кожен хоче бачити захід сонця…” – написала дівчина.

Теги: