Сьогодні – 100 років від дня народження Василя Симчича

By Турій Роман 8 Січ, 2015 18:23

Сьогодні – 100 років від дня народження Василя Симчича

Схожі публікації

Loading...

З Коломийської школи № 1 розпочинається відзначення 100-річчя від дня народження відомого українського актора театру і кіно, театрального режисера Василя Симчича. Саме сьогодні, у день уродин актора, тут відкрили присвячений йому стенд.

Основні ж урочистості ще попереду – 25 січня до Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені Івана Озаркевича приїдуть відомі українські кіноактори і режисери. Про це повідомив його син, теж актор коломийського театру Зіновій Симчич.

У 1939 році Василь Симчич став добровольцем Карпатської України, побував у мадярському полоні, в 40-роках був законспірованим членом ОУН, у 1947-му енкаведисти заарештували його на кілька місяців «за співпрацю з бандерівцями». Майже 20 років творчість Василя Симчича була пов’язана з коломийським театром, з 1944 року був тут провідним актором, згодом режисером і головним режисером. Коли у 1962 році професійний коломийський театр було закрито, щоб врятувати його від загибелі, Симчич створив народний самодіяльний театр імені Ярослава Галана.

Широкому ж загалу став відомим як актор Київської кіностудії імені Олександра Довженка. Знімався у фільмах режисерів Леоніда Осики «Камінний хрест», Бориса Івченка «Анничка», «Пропала грамота», Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Найбільшої слави йому принесла роль Захара Беркута в одноіменному фільмі Леоніда Осики за сценарієм Дмитра Павличка.

Почалося все із благословенного  Богом куточка на Землі, села Середнього Березова, що на Косівщині Івано-Франківської області. Там, на Різдво, 8 січня 1915 з’явився на світ Василько – третя дитина в сім’ї з п’яти. Він був єдиним сином. Зростаючи серед неймовірної краси, серед природи Карпат, хлопчик вбирав у себе все найкраще. Кажуть, що він був особливим з народження, надзвичайно обдарованим. Василь Симчич розвивався в інтелігентному родинному оточенні. Запримітивши його гострий розум і бажання навчатися, 1926 року батьки віддали сина до Коломийської гімназії, де він провчився 9 років.

З 1935 року розпочалася акторська  кар’єра Василя Симчича на сцені Українського Молодого Театру «Заграва». Між виходами на сцену ще було навчання у Львові, вчителювання у рідному селі.

28 грудня 1941 року Василь Симчич влаштувався артистом у Харківський Український Національний театр. З 20 вересня 1944 року по 20 грудня 1962 року працював актором і режисером Коломийського пересувного театру імені Я. Галана.

Від 1962 року — художній керівник самодіяльного Народного театру в місті Коломия Івано-Франківської області. Був режисером таких вистав, як: історична драма «Олекса Довбуш», «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської, історико-побутова драма «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Свої люди-поквитаємось» О. Островського, «Нора» Г.І бсена. На сцені Івано-Франківського обласного театру єдиний раз виступив у ролі режисера у виставі «Неосвячене кохання» за мотивами повісті Михайла Коцюбинського «На віру».

Вся творча діяльність актора і режисера постійно була під пильним оком органів  МДБ. Вдома неодноразово проводилися обшуки, був арештований і дивом уникнув смерті у тюремних підвалах. Та все ж пережите позначилося на здоров’ї Василя Ілліча.

Помер Василь Симчич у 1 березня 1978 року, у віці 63 років. Його іменем названа вулиця в Коломиї, на якій він жив.




Схожі новини:

У Києві у четвер, 20 серпня, ввечері пройшла...
У Інтернет-мережі з’явилося відео, на якому зображено роботу...
Найбільші втрати в ході антитерористичної операції в Донбасі...
Незважаючи на високу оцінку міжнародних кінокритиків гостросоціальної російської...

By Турій Роман 8 Січ, 2015 18:23


Загрузка...

Написати коментар

Нема коментарів

Наразі немає коментарів

Будь першим, залиш коментар!

Написати коментар
Перегляд коментарів

Написати коментар

Ваш E-mail не буде публікуватись
Позначені поля є обов'язковими*

WP-SpamFree by Pole Position Marketing



новини партнерів

Фейсбук

Google +