Прикарпатця судять за шпигунство

Жителя Івано-Франківщини Яромира Шумиловича підозрюють у шпигунстві.

Минулої осені працівники Служби безпеки України вилучили у нього два GPS-трекери. Такі пристрої в Україні – в переліку спеціальних технічних засобів (СТЗ) негласного отримання інформації, якими, відповідно до законодавства, заборонено користуватися звичайним громадянам. Їх можуть застосовувати лише правоохоронці, пише ГК.

            Улітку 2010 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу, передбачивши кримінальну відповідальність за купівлю-продаж та контрабанду СТЗ. Головний аргумент авторів цього законодавчого нововведення – вдосконалення правового режиму захисту основних прав і свобод людини. На думку законодавців, це дозволить убезпечити громадян від втручання в їхнє приватне життя.

            До цієї категорії належать засоби для негласного отримання та реєстрації аудіоінформації; візуального спостереження та документування; прослуховування телефонних переговорів; контролю поштових повідомлень і відправлень; контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об’єктів. Спірні питання щодо належності предмета до СТЗ вирішують експерти.

            Ймовірно, саме цим керувалися прикарпатські співробітники СБУ, коли 13 листопада 2014 року затримали Шумиловича, який стверджує, що “маячки” він знайшов. Варто зазначити, що проти Яромира порушено адміністративну справу, хоча санкція ст. 359 ККУ передбачає і кримінальну відповідальність.

            Шумилович розповідає, що суддя Івано-Франківського міського суду Пастернак – уже не перший суддя у цій справі. За його словами, попередній суддя був передпенсійного віку і відмовився розглядати справу. Теперішній суддя на останнє засідання не прийшла, бо “у відпустці”.

            Яромир стверджує, що коли восени минулого року працівники СБУ затримували його, то грубо порушили всі права і свободи людини. “Мені зателефонувала дівчина, яку зацікавили “маячки”. Ми зустрілись у центрі міста. Гарна дівчина, сподобалась. Думав на каву запросити… Ага, дзузьки! Ми лише закрутили бесіду, тут підходять якісь чоловіки, які навіть не представились, лише махнули “гаманцем”. Мені скрутили руки, погрожували. Я зателефонував у міліцію, а міліціонери приїхали аж через три години!” – згадує Шумилович.

            І Яромир, і його матір вважають, що цю справу сфабриковано і що саме таким чином працівники СБУ піднімають собі рівень розкриття злочинів. Працівник СБУ Тарас Яцюк, який вилучив у Шумиловича заборонені предмети, коментувати ситуацію відмовляється.

            Як відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності за їх порушення. На жаль, це стосується і незнання абсурдних законів. Тим часом визначення поняття СТЗ  доволі суперечливе. Невинні забавки – ручки, окуляри чи ліхтарики із вмонтованими міні-камерами – можуть трактуватися як “спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації”.

А допоки в нормативно-правових актах чітко не визначено перелік заборонених предметів, справа Яромира Шумиловича набирає обертів. І таких, як він, напевно, сотні.