Архітектурна резиденція “Павільйон 78”, покликана перетворити простір перед закинутою друкарнею в центрі міста завершила свою роботу. Резиденти презентували проект нового скверу.
Історія перетворення території навколо друкарні розпочалася на початку цього року. З такою ініціативою виступили власники бізнесу, що знаходиться поблизу та мешканці. Об’єднавши навколо себе однодумців, ініціативній групі вдалось отримати грант від платформи “Тепле місто”. Завдяки грантовим коштам активісти провели в місті дводенний хакатон, під час якого два десятка архітекторів та урбаністів досліджували простір перед друкарнею. Паралельно команда працювала над отриманням дозвільних документів від місцевої влади та комунальних служб.
На початку липня перед друкарнею спорудили подієвий майданчик “Павільйон 78”. Десять днів тому в ньому розпочала свою роботу архітектурна резиденція.
“Щоб це місто любили, щоб воно почало жити потрібно ним користуватися. В рамках цієї логіки вирішили провести архітектурну резиденцію, не ховатися по кабінетах, а просто перед друкарнею побудували Павільйон 78, і зробили резиденцію максимально доступною, щоб громада і мешканці могли прийти і висловити свою думку, бачення. Бо можна зайти в інтернет і «здерти» концепцію, але воно може не використовуватися мешканцями”, – розповідає ініціатор проекту Роман Рудий.
Більше тижня у павільйоні перед друкарнею десяток молодих архітекторів та урбаністів з Києва, Харкова, Львова та Івано-Франківська спільно з мешканцями шукали застосування для простору.
“В “Павільйоні” відбувалися польові дослідження пов’язані з соціальним та просторовим аналізом, який ми робили кожного дня, а також була звичайна офісна робота і лекції з різноманітними спікерами: архітекторами, урбаністами, громадськими діячами, людьми мистецтва”, – розповідає куратор резиденції Ярослав Яковлєв.
Окрім того протягом десяти днів резиденти провели опитування мешканців та організували арт-вечірку.
“Відклик від місцевих мешканців і громади був більшим, ніж ми очікували. В перші два дні резиденції у нас був «день відкритих дверей», приходили мешканці і розповідали, що вони хочуть бачити, а чого не хочуть. Десь у 80% випадків їхнє бачення збігалося. Всі хочуть, що там були дерева, тінь, затишок. Були, звичайно, люди, котрі хотіли там бачити виключно парковку, бо їм ніде залишити автомобілі. Але їм ми в доброму ключі пояснювали, що особистий автомобіль, який там припаркований займає дуже багато місця, яке може використовуватися пішоходами та дітьми. І мені здається, ми дійшли до консенсусу”, – каже Роман Рудий.
Шукаючи рішення для перетворення простору перед друкарнею резиденти виходили з аналізу користувачів та їх потреб. Серед основних користувачів виділили кураторів, митців, «спраглих до знань», мам з дітьми, користувачів зупинки, туристів, мешканців з собаки та людей похилого віку. Відтак дійшли до висновку, що для повноцінного функціонування скверу необхідно створити два типи простору: трансформований – для людей, котрі користуватимуться сквером постійно або приходитимуть на події та транзитний – для людей, котрі приходитимуть на зупинку чи йтимуть вулицею.
Далі аналізували зацікавлені в появі скверу сторони: мешканці міста, ініціативна група, міська влада, громада, власник будівлі та арт-орендар приміщення друкарні. Як відомо, перший поверх закинутої друкарні в центрі міста на два роки передано в оренду арт-кураторці Дар’ї Кольцовій.
«Ми сподіваємося, що саме цей сценарій будівлі спрацює. Ми думаємо, що він є найкращим для розвитку скверу і ми орієнтувалися саме на нього», – каже архітекторка Марина Дідиченко.
«Друкарня знаходиться в центрі пішохідних потоків, але в той же час знаходиться на кордоні центральної частини міста. Друкарня є потенційним місцем для трансформації і використання мешканцями та внесення до публічних просторів міста», – каже учасник резиденції Денис Козак.
Відтак зійшлися на ідеї створення у сквері арт-зони, як загального простору.
«Місце, де ми працювали нас надихало протягом всього періоду, що ми там працювали. І надихало в першу чергу тим, що це є друкарня. Друкарня, на наш погляд, є важливим культурним символом і місцем, куди приходять нові ідеї та змісти, звідки вони розповсюджуються і стають загальними смислами. Тому зовсім не випадково, що таке місце викликає зацікавленість у людей, які займаються творчістю. Також ми зрозуміли, що у Франківську немає потужного арт-центру. А також немає відкритого майданчику пристосованого до потреб людей, які хочуть висловитись чи провести ініціативи. Тому наше побажання і наша пропозиція полягає в тому, щоб цей простір функціонував, як відкрита арт-зона, незважаючи на те, що ми проектували його, як загальний простір», – розповідає Марія Целік, учасниця резиденції.
В своєму проекті резиденти пропонують розглядати простір перед друкарнею в комплексі із спорудою. Об’єднати будівлю та сквер планують за допомогою прийому «відбитку» – проектування сітки вікон споруди на поверхню перед нею. На її основі «проекції» провели планування та зонування території. Виділили зону дозвілля, публічну зону та транзитну зону.
Основними акцентами в сквері стануть тераса, зупинка, а також дитячий простір-пагорби.
Поява тераси перед будівлею друкарні, кажуть, проектанти, слугуватиме елементом з’єднання споруди і скверу. Окрім того такий елемент благоустрою є багатофункціональним і популярним у світовій практиці.
Зупинку громадського транспорту пропонують зробити мінімалістичною. Споруда включатиме зону торгівлі та інформаційну зону. Максимально виконуватиме основні функції, але не перевантажуватиме простір скверу.
Дитячий простір планують облаштувати за допомогою ландшафту у вигляді пагорбів. Кажуть, стандартні підходи до облаштування дитячих майданчиків з яскравими великими металевими елементами відходять у минуле. Для безпеки дітвори проектанти запланували облаштування огорожі різної щільності.
Окрім сталих об’єктів з’являться мобільні елементи благоустрою: стільці, лавки, смітники, антипаркувальні стопці та велопарковка.
У реалізації проекту планують використати максимум природних матеріалів та виробів місцевих виробників.
Презентований проект, кажуть учасники резиденції, не остаточний варіант, попереду ще ряд громадських обговорень. Однак робота над втіленням проекту триватиме й надалі.
“Далі розроблятиметься технічна документація, подаватиметься до Департаменту містобудування та архітектури на затвердження і шукатимемо кошти на реалізацію. Будемо намагатися потрапити в бюджет на перший квартал наступного року, будемо шукати співфінансування грантове. Доля його буде інтенсивна, ми його просто так не залишимо, будемо доводити справу до кінця”, – каже Роман Рудий.
Споруджений “Павільйон 78” продовжить функціонувати як подієвий майданчик.
ФОТО ТИЖНЯ
