Науковці кажуть, що “перевертати прапор” – провокація або неуцтво

Автор: Турій Роман

23 Сер, 2014 11:18

Поділитись публікацією
Науковці кажуть, що “перевертати прапор” – провокація або неуцтво

Вимоги окремих громадян “перевернути прапор” або “змінити гімн” України не мають під собою жодних історичних, юридичних чи вексилологічних підстав.

Про це йдеться у відкритому листі українських істориків щодо спроб нищення чи фальсифікації державних символів України, поширеному з нагоди Дня Прапора.

“Протягом останнього часу ведеться системне нищення, паплюження та дискредитація Державних символів України, – йдеться у зверненні. – Зокрема, вигадуються різні нісенітниці про герб України; піддається сумніву текст Державного гімну; поширюються провокаційні вимоги “перевернути прапор”.

На думку істориків, за цими ініціативами часто ховається перекручування історичного фактажу або захоплення містикою. Для прикладу науковці наводять “активно роздмухуваний” міф, нібито “за наполяганням Грушевського 22 березня 1918 р. було прийнято жовто-синій прапор замість синьо-жовтого.

Посилаючись на архівні дані, автори листа нагадують, що того дня на засіданні Малої Ради М. Грушевський лише виніс на розгляд малюнки герба УНР та печатки, що підтверджується протоколами.

Єдиним законодавчим актом Центральної Ради, який визначав саме блакитно-жовті прапори (де жовта смуга знизу), був закон “Про флот УНР”, прийнятий на засіданні під головуванням М. Грушевського 27 (14 за старим стилем) січня 1918 року.

Всі інші державні утворення – Українська Держава [гетьманат Павла Скоропадського], Західно-Українська Народна Республіка, відновлена Українська Народна Республіка також використовували синьо-жовті прапори й не здійснювали ніяких “перевертань”, наголошують історики.

Синьо-жовте поєднання кольорів затверджено 15 березня 1939 року   парламентом Карпатської України під головуванням А. Волошина. Під цим прапором вела визвольну боротьбу  Українська Повстанська Армія.

Тому саме з таким порядком кольорів і був затверджений Державний прапор України 1992 року, таким він і використовується досі.

“Насправді [подібні ініціативи] – це звичайнісінька політтехнологічна провокація, метою якої є посіяти чвари, створити штучне чергове протистояння в українському суспільстві, – підкреслюють науковці. – Проводиться вона аналогічними методами, що й спроби розпалити конфлікти навколо неіснуючих мовних чи конфесійних проблем.

З огляду на зазначене історики звертають увагу державних структур на потребу посилити захист державних символів України, пише Ураїнська Правда.