На франківські мурали писатимуть рецензії (ФОТО)

Автор: Турій Роман

22 Jun, 2016 20:42

Поділитись публікацією
На франківські мурали писатимуть рецензії (ФОТО)

22 червня відбулося засідання робочої групи з обговорення та опрацювання чотирьох муралів, які з’явилися на стінах будинків в середмісті під час Porto Franko Gogol Fest.

Нагадаємо, по завершенні фестивалю Porto Franko Gogol Fest влада міста засумнівалась в мистецькій цінності нових муралів на вулицях і скликала комісію для вивчення їх цінності.

Днями  розпорядженням міського голови до складу комісії було включено Світлану Лосюк, Юрія Височанського, Володимира Гайдара, Віталія Греха, Богдана Губаля, Михайла Дейнегу, Ростислава Держипільського, Василя Іваночко, Володимира Ідака, Ірину Клицюк, Оксану Мельничук, Дмитра Нижника, Зіновія Соколовського, Юрія Филюка та Миколу Якимечка.

На сьогоднішнє засідання з’явились майже всі члени комісії, окрім Віталія Греха, Ростислава Держипільського та Юрія Филюка. Позицію останнього представляв Роман Малиновський.

Першим слово надали технічному директору фестивалю, архітектору Володимиру Гайдару.

“Хочу подякувати містянам за участь і цікавість до всіх напрямів фестивалю. Всі напрямки були спрямовані і сформовані так, щоб подати щось нове, свіже, нестандартне для того, щоб підтягнути десь трохи місто у сучасний контент, сучасний контент мистецтва”, – каже Гайдар.

У своєму виступі організатор вкотре розповів, що куруванням візуальної програми, зокрема муралами, займалась київська художниця Дар’я Кольцова. Саме вона займалась відбором авторів малюнків.
“Ми довірилися професіоналу і, думаю, так потрібно робити завжди, – пояснює Гайдар, – Ми також ставили певні рамки. Зважаючи на нашу ментальність, релігійність, історію, ми поставили чіткі рамки в наступних напрямках:  жодних релігійних мотивів, жодних політичних напрямків, а також не повинно бути згадано неприйнятних для нашого суспільства морально-етичних норм. Я вважаю, що в цих рамках було проведено увесь фестиваль, зокрема й мурали”.
Також Гайдар зазначив, що з точки зору завдань фестивалю мурали свою місію виконали:
“Я вважаю, що мурали виконали свою місію. В першу чергу, про них говорять. Говорять про них, як про факт, що відбувся в Івано-Франківську. Вважаю, що це абсолютно правильно, тому що змусити людей думати і говорити – це і є основна мета сучасного мистецтва”.
В свою чергу головний архітектор міста та ініціатор обговорення та створення комісії Дмитро Нижник, заявив, що “архітектурний” департамент цілком підтримує ідеї вуличного мистецтва.
Така репліка викликала обурення в директора Музею мистецтв Прикарпаття Михайла Дейнеги.
“Якщо він робив би це в себе вдома, то він може робити, що хоче. Якщо він це робить для міста і громади, то, напевно, треба було погодити екскізи. Але, якщо зараз департамент каже, що погоджується з цим і підтримує, то я не розумію, чому ми тут зібралися? Питання про ескізи треба було вирішувати з самого початку, а не тоді, коли люди зробили свою роботу. Це не етично по відношенню до художників “, – заявив Дейнега.
Розкритикував роботи майстрів Михайло Якимечко. На думку  голови правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, створенням муралів займалися непрофесіонали.
 “Як на мене, то мурали найслабша локація фестивалю. Чому так? Бо ми є місто не культурне в цьому плані. Є окремі одиниці, які створюють, а не малюють Карпати. В нас щось створити,а не перемалювати велика проблема. Оскільки ті лічені художники, які могли зробити сучасні, цікаві і приємні для споглядання композиції були не залучені, а йшлося, скажемо так про “зальотних птахів” і ескізів ніхто не бачив, тому це абсолютно передбачуваний результат”, – каже Якимечко.
Не сподобались мурали і  доценту інституту мистецтв Богдану Губалю. Дісталося від франківського художника і київським малюнкам.
“Ці мурали абсолютно випадкові речі. А такі речі треба передбачати. Наприклад, оголосити конкурс”, – каже Губаль.
Екс-“охоронець” історичних пам’яток Ігор Панчишин зауважив, що всі мурали намальовані на пам’ятках архітектури місцевого значення і саме цей факт видається архітектору найважливішим при їх оцінці.
“Можна сперечатися зі смаками, але не можна сперечатися з пам’ятками. Пам’ятки – це факт”, – зауважив Панчишин.
Співкуратор візуальної програми Анатолій Звіжинський каже, що місту та містянам необхідно звикнути до нових об’єктів.
“Про якість цих робіт – абстрактна розмова. Кожен залишиться при своїх смакових думках. Давайте почекаємо певний час, походимо повз ті стіни, подивимось чи ми помічатимемо їх завтра чи, навпаки, хтось приїздитиме в Франківськ, щоб сфотографуватися на фоні роботи молодого художника”, – каже Звіжинський.
На захист муралів виступила журналістка “Галицького кореспонденту” Наталія Голомідова.
“Після того, що ми, всі тут присутні, зробили з міста з багатьох причин: своєю діяльністю чи бездіяльністю, участю в таких комісіях, чи мовчанкою. В нас є багато про що говорити, окрім муралів. Мені здається, що ми надто серйозно до цього ставимося. Мурали – це гра. Розслабтесь”, – каже Голомідова.
Врешті під час обговорення художник Мирослав Яремак запропонував створювати на нові франківські мурали рецензії.
“Насправді, це все це пошук формату того, як нам в місті спілкуватися надалі про нове сучасне мистецтво. В світі це відбувається у формі спілкування обговорення та форма спілкування спеціалістів. Тобто нам потрібно зробити умовну платформу чи ЗМІ, де б люди, які мають бажання, або мають на це повноваження, рецензійно, тобто критично, висловлюватися документально про ті, чи інші речі”, – каже художник.
За словами Яремака, саме на основі критичних професійних рецензій з часом могла б сформуватися громадська думка з приводу мистецьких явищ, зокрема й муралів.
Відтак ідею написання рецензій підтримав голова комісії Дмитро Нижник.