Івано-Франківщина на виборах Президента України віддала за Петра Порошенка понад 65% голосів, поступившись лише Вінницькій та Львівській областям. Про такий дещо несподіваний для прикарпатського електорату результат, а також про те, що забезпечило перемогу на президентських перегонах — в інтерв’ю з керівником Івано-Франківського обласного передвиборного штабу Петра Порошенка, доктором економічних наук Михайлом Довбенком.
Читайте також: Екскандидатка в нардепи від Прикарпаття Маруся Звіробій отримала поранення на фронті
— Патріотична Івано-Франківщина на попередніх президентських чи парламентських виборах підтримувала традиційно ВО «Батьківщину» та ВО «Свободу» і їхніх лідерів. Що сталося з прикарпатським електоратом цього разу, чому перевагу віддали Порошенку?
— Насамперед скажу, що ця виборча кампанія має кілька особливостей. І головна та, що ми проводили її фактично у військовий час: анексія Криму, антитерористична операція на південному сході. Люди почали задумуватися, хто міг би «вирулити» цю ситуацію, взяти її під контроль і піти європейською дорогою. І думаю, що люди побачили: з усіх кандидатів найбільш реально з цим може справитися Порошенко.
— А може, як сказав в ефірі Першого національного Тарас Чорновіл, люди не хочуть уже обирати вождів та «вождиків», а хочуть мати успішного менеджера?
— І це є. У Порошенка є високі менеджерські задатки. І продовжуючи тему про особливості передвиборної кампанії, треба сказати, що вона проходила в умовах, коли країна знаходиться чи не на дні свого соціально-економічного розвитку. Величезні борги, величезне безробіття, люди виїжджають за кордон у пошуках роботи. Люди хочуть якогось просвітлення, справжнього розвитку. Тому вони зважають, хто міг би взяти всю цю ситуацію під контроль і спрямувати на розвиток країни.
А щодо особливостей самої передвиборчої тактики вашого штабу, чи були вони, ці особливості?
Без сумніву, була непогана стратегічна лінія. Порошенко попрацював з політологами, менеджерами, політтехнологами. Вони підказали, на чому акцентувати увагу.
— Це були російські, американські чи європейські політтехнологи, чи хтось інший?
— Це Ігор Гринів, народний депутат, і його львівські колеги. Він уже два роки радником у Порошенка. А плюс те, що якісно сформували штаби. Позитив, що на старті кампанії об’єдналися з Кличком. Це людям заімпонувало, їм сподобалося, що два рейтингові політики вирішили об’єднати зусилля. Низка таких факторів дала можливість вийти на хороший результат.
— А якщо повернутися саме до прикарпатців, то в чому тут проявилася особливість? Що тут спрацювало?
— Прикарпатці — дуже патріотично налаштовані люди. І наш обласний штаб найперше працював на те, щоб забезпечити високу явку виборців, аби нікому не дати шансу сказати, що вибори нелегітимні. Ми просили людей прийти на вибори, аби забезпечити хоча б 55% явки, а якщо б 60% — то це було б дуже добре. Ми розуміли, що наші люди будуть голосувати за трьох-чотирьох патріотично налаштованих кандидатів, а серед них великою симпатією користувався Порошенко.
— Тобто для обласного штабу не став несподіванкою результат голосування?
— Ні, це не було для нас несподіванкою. Більше того, був у нас в міському штабі тоталізатор. Хлопці напередодні виборів вирішили зробити ставки. Хтось казав 47%, хтось — 49%. Я сказав, що буде 52 і ми пройдем в першому турі. Кожний з нас дав по сто гривень. Тепер я маю взяти виграш. Але якщо серйозно, то я був переконаний, що ми виграємо, коли в неділю зранку побачив, як люди пішли голосувати на дільниці. Я пішов о дев’ятій ранку подивитися, і в цей час вже почали появлятися черги. Якщо люди масово йдуть, подумав собі, значить, ми будемо мати гарний результат. Вінниця, наприклад, має явку 68% і 66% проголосували за Порошенка. Івано-Франківськ має майже 76% явки, і 65 з хвостиком — за Порошенка. Найбільше за Порошенка дав Львів. Це, думаю, можна пояснити тим, що завершував Порошенко кампанію у Львові. Він там провів віче у Стрию, величезний захід був проведений у «Львівській політехніці» — зібрали майже 5 тисяч студентів, викладачів, представників інтелігенції. І природно, що на піднесенні люди пішли голосувати.
Ми мали тур на Прикарпатті 2 травня. Ми поїхали в Коломию, Калуш, тут організували зустріч, і я бачив, як після цього нам легше стало працювати.
Петро Порошенко, по-перше, гарно спілкується з людьми, він дав сигнали, які люди хотіли почути. Він розповів, як він бачить розвиток країни, як ми маємо діяти з росіянами, як з Європою. Людям це сподобалося. І ми тиждень-два працювали на підйомі. Якби у нас був завершальний тур Порошенка, то, переконаний, ми б Львів перегнали.
— Таке враження, що багато з тих, хто прагне перемогти на виборах, робить ставку на Західний регіон. Звісно, Західна Україна завжди підтримує демократичні сили, але ж ми далеко не вся Україна. І власне дивно, чому Порошенко зробив завершальний тур у Львові, а не в Запоріжжі, наприклад…
— Він був у Запоріжжі двічі. У нас там була величезна кількість людей, які не визначилися, за кого голосувати. У Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні люди переважно, звичайно, були налаштовані на колишню провладну команду, але коли побачили ті всі злочини старої влади, то просто зависли в очікуванні: а хто, а за кого? Для себе, очевидно, визначили, що з-поміж поміркованих міг би бути Порошенко. І там ми теж показали непоганий результат.
— А Франківщина, хоч і маленька, показала третій результат…
— …Хоча нам не так просто було працювати. Адже Франківщина — це вотчина БЮТ і «Свободи».
— Вони здивувалися?
— Звісно! Вони були в шоці, що Порошенко тут їх обійшов. Навіть на виборах у Верховну Раду БЮТ не висувала по Франківську свого кандидата, вирішила уступити «Свободі», але Попович не пройшов. Скажу так: виборці вже не ті. Зрештою, і Порошенко, коли приїжджав до Франківська, дав свій сигнал, хоча не підтримав конкретно жодного з кандидатів. Він сказав: у вас є свій мер, який багато зробив, у вас є інвестор, який багато вклав у розвиток туристичної галузі, у вас є молодь, але вибір — за франківцями. І це правильно, бо і мер, і інвестор, і інші висловлювали підтримку Петру Олексійовичу.
А БЮТ і «Свобода» були впевнені у собі, їхні представники бували на багатьох наших заходах і поводили себе трошки зверхньо. Тож перемога Порошенка на Прикарпатті для них була шоком. А для нас стало зрозуміло, що їхня риторика вже дещо відстала. Адже нас усіх очікує перезавантаження, і люди повели себе дуже мудро. Мудро повів себе і Порошенко: його кампанія не була агресивною. А найбільше на його імідж спрацювало те, як він поводився під час подій на Майдані. В той час Порошенко-олігарх зробив для себе вибір бути з українським народом.
— Перед самими виборами багато мусувалося, що начебто Порошенко не має команди, за ним не стоїть ніяка партія… Це правда?
— Я б так не сказав. І партія у нього була — «Солідарність».
— Ну, вона ж якась ніби несолідна…
— А ситуація там така була: влітку минулого року Янукович дав команду «замочити». І Лукаш, міністр юстиції, подала на партію в суд — до чогось там «придерлися». І закінчилося тим, що Вищий адміністративний суд прийняв рішення зняти партію з реєстрації. І в грудні минулого року «Солідарність» зняли з реєстрації. Це була помста тієї влади Порошенку за проявлену чітку позицію щодо європейського курсу — адже всі бачили, скільки вояжів зробив Порошенко до Євросоюзу, до європарламенту, до євродепутатів і фактично вивів на домовленості і Україна вже мала б підписати угоду про Асоціацію. І зрозуміло, що Януковичу це було неприємно, мовляв, чого ти мене туди, в Європу, тягнеш, хто ти такий?
— А зараз партія відродилася? І хто там, в тій партії?
— Голова правління партії Юрій Стець. Але у зв’язку з тим, що майже рік вона не діяла, то як такої бурхливої політичної діяльності немає. Порошенко прийняв рішення йти в президенти як самовисуванець, а отже опирався на коаліцію політичних сил. І чимало партій і громадських організацій оголосили, що будуть його підтримувати. Ми й в штабі залучали до роботи різні політичні сили, не лише «УДАР». Ми працювали над тим, щоб нас підтримували і профспілки, і вчителі, і лікарі, і ветеранські й молодіжні організації, і бізнес, і інтелігенція… У нас всі були представлені. Складно, бо треба було підбирати конкретних людей. У БЮТ, наприклад, обласний штаб базувався на обласній організації. А нам треба було поволі все ліпити самотужки. Але в цілому штаб гарно спрацював, але в більшості працювали на волонтерських засадах. Однак колектив згуртувався, люди — молоді й амбітні. Я задоволений роботою, вони — теж.
— Так хто ж все-таки в команді Порошенка? З ким працював і буде працювати?
— Без сумніву, команда є. У нас дуже професійно спрацював центральний виборчий штаб. Його очолював Ковальчук, це заступник Кличка. Але в нас там є також кілька важливих управлінь: регіонального розвитку — Сергій Березенко, департамент стратегічного розвитку — це Ігор Гринів, департамент юридичного забезпечення — це Роман Зварич, колишній народний депутат і, до речі, розробник закону про вибори Президента. Плюс медійники, які працюють на базі 5-го телеканалу. Була професійність, була інтелігентність в роботі, і надіюся, що й надалі команда Порошенка працюватиме так само.
Розмовляла Наталка Гуслянка
ФОТО ТИЖНЯ
