На галявині поблизу лісу, що в селі Луквиця Богородчанського району Івано-Франківської області, у ці дні в наметах живуть близько 120-ти школярів та молоді з усіх регіонів країни.
Читайте також: Ми відчули себе потрібними, - переселенка про допомогу франківського Карітасу
Тут вже вп’яте триває літня патріотична програма “Карпатський легіон”. Її керівник Сергій Демчук каже, що впродовж двох тижнів юні українці вчать різних військових ремесл.
Журналісти “Галки” побували у Луквиці і побачили – як в “спартанських” умовах виховується нова українська молодь.
“Щороку змінюється формат навчання. На п’яту річницю програми з’явилася думка створити щось більше військове спеціалізоване. Аби наші повнолітні учасники могли більш підготовлено брати участь у бойових діях. Наймолодшому вихованцю – вісім, найстаршому – понад сорок років”, – розповідає Демчук.
Щоранку діти моляться, роблять загальну руханку, снідають стравами, приготованими на вогні, самі миють свій посуд водою та травою і приступають до занять.
Заняття мають дуже вузьку спеціалізацію – топографія, балістика, інженерна справа, підривна діяльність, вивчення зброї (пістолетів, автоматів, гранат, мінометів, ПТУРу), молодь отримує знання про бойові дії в будівлях чи на відкритій місцевості, знайомиться зі справою снайперів.
Інструкторами та керівниками підрозділів є учасники АТО. Це – члени або симпатики Української Націоналістичної Самооборони (УНСО). Керівник обласного осередку Ігор Жовтуля додає, що також вчать виживання у екстремальних умовах.
Такі вишколи для своїх симпатиків в УНСО робили ще з кінця 90-их. Відтоді вдалося назбирати чималий “арсенал” муляжів зброї. Тепер знаннями діляться з охочими дітьми.
Щодня діти мають кілька пар, кожна триває близько двох годин. Чи не найбільше їх цікавлять заняття з вивчення стрілецької зброї, зокрема усіх її характеристик. Хлопці і дівчата без вагань називають різницю між АК-47, АКМ та АКСУ.
“Можу спорити на мільйон доларів, що ці діти знають більше про зброю, ніж кадрові офіцери вищої ланки – і про пістолети, автомати та навіть міномети. В українській армії мало хто знає, що є 20 факторів, які впливають на прийняття рішення у бою – це завдання, місцевість, погодні умови, склад групи, пора доби тощо. Тут ми викладаємо ці основи для молоді. Якось наші інструктори на прохання військових вчили прикарпатських резервістів, і тоді кадрові з ЗСУ так і казали – “от би нас в армії так вчили”, – каже Жовтуля.
Крім теорії є й практичні завдання. Ще школярі знають всі типи гранат, і вчаться їх кидати – на табір привезли припаси, які по-справжньому вибухають, але не мають боєкомплекту.
З макетами автоматів молодь вчать правильно стояти, сидіти та лежати. Ударами в ствол макету інструктор імітує віддачу – і “курсант” одразу відчуває, якою буде її сила.
Цікавими і дуже потрібними в реаліях російської агресії є заняття з тактичного пересування групи бійців відкритою місцевістю та у будівлях. Вчать і правильно копати окопи та робити засідки.
Ще є лекції з вивчення військової медицини, роботи снайперів, мінометів та навіть протитанкових керованих ракет (ПТУР).
“Чому робимо такі табори? Бо майбутнє за молодими – може щось для себе запам’ятають. Для того, щоб не було втрат і дурної роботи, бо в АТО більшість травм і смертей саме через недотримання правил безпеки. Ще у 2008 ми, УНСО, казали, що буде війна, і нам казали, що ми “дебіли”. Тепер мій знайомий-спецпризначенець під час мобілізації не раз згадував, що треба було мене послухатися і краще підготуватися”, – пояснює, чому свій вільний час проводить тут інструктор Остап з Чернівців.
Хоч відпочинку у “Карпатському легіоні” небагато, його учасники не скаржаться. Навпаки, знають, чому і для чого тут є.
“Цей табір для молоді, яка любить Україну і хоче захищати Батьківщину, і в любий момент може стати до зброї. Тут є побратимство, честь, дружба, і можна самому удосконалитися. Медики, поліція, рятувальники, навчаємо чогось нового”, – розповіла дівчина з псевдо “Ксена”.
До слова, у таборі живуть не лише військовими темами. До молоді з майстер-класами приїжджають народні умільці. Останній гість – гончар. Виготовлені сувеніри випечуть та розішлють учасникам з цілої України поштою.
У перервах між заняттями молодь освоює техніку бою древніми українськими і не лише видами зброї – булавою, шаблями, серпами, ножами, палицею та вчать рукопаш.
А хлопці навіть поїдуть додому зі спогадами про розваги.
“Природа, свіже повітря, озеро – дуже тут подобається. Поїду звідси з файним настроєм. Тут добрий відпочинок від міських газів. Щоранку робимо руханку, беремо зброю і з цікавістю вивчаємо її”, – каже Василь Сідлєр.
Таборовий вишкіл для його учасників завершиться триденним рейдом у ліси Карпат. “Курсанти” розіб’ються на кілька груп, аби виконати різні завдання. Хтось – “мінуватиме” мости, хтось шукатиме “диверсантів”, а хтось влаштовуватиме засідки. По завершенні обговорять виконання завдань.
Текст: Роман ТУРІЙ
Фото і відео: Юрій ВАЛЬКО
ФОТО ТИЖНЯ
