Художниця Алевтина Кахідзе намалювала історію, як її мама намагалась виїхати з Донецька (фото)

Автор: Турій Роман

23 Лют, 2015 16:15

Поділитись публікацією
Художниця Алевтина Кахідзе намалювала історію, як її мама намагалась виїхати з Донецька (фото)
Алевтина Кахідзе в кількох малюнках описала, як її мама нарешті вирішила евакуюватись з Донецька – до цього, попри постійні прохання доньки, вона не хотіла покидати домівку.

Виїхати їй не вдалось – на українському блок-посту пенсіонерку не випустили – у неї не було перепустки, необхідної для перетину блокпосту (згідно “Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей”)

“Українська правда. Життя” подала цю історію з коментарями самої художниці під малюнками.

Алевтина: не могу уже переживать за тебя…
Клубника Андреевна: стреляют далеко.
Алевтина: не могу уже переживать за тебя…
Клубника Андреевна: стреляют близко, весь мой дом дрожит… и я устала уже от страха и бессонницы – будят меня и днём и ночью те выстрелы. Собираю вещи. И Ирму беру конечно, не оставлю её как другие.
Клубника Андреевна: Хух, все выстрелы позади, посты ДНР позади… вот уже и наши…
-Сначала подайте заявление на пропуск, и приходите через 10 дней…
Клубника Андреевна: То есть, я не могу сейчас…
– Нет… вы не можете… пишите заявление, оставляйте копии документов и приходите через 10 дней
Клубника Андреевна: вы хотели сказать, приезжайте… документы есть, а копий нет…ПС: Не покажу её слезы лучше покажу вам этот документ
Cквозь слезы Клубника Андреевна говорит: то есть мне опять к выстрелам? И снова через все те посты ДНР, а на одном снова объясняться перед тем казаком, и опять платить за такси, не ездят автобусы, кто поедет за копейки, ведь опасно… стреляют близко… поэтому только такси и дорого… для меня очень дорого – с лета я не получаю пенсию, которую я заработала, все что есть – мне дала Алевтина…
Клубника Андреевна возвращается к выстрелам, Алевтина плачет…Но сквозь слезы пишет и рисует эту к несчастью, гипотетически правдивую историю