Довкола світу: загадковий Бруней, країна без Нового року

Автор: Вадим Войтик

27 Гру, 2015 13:22

Поділитись публікацією
Довкола світу: загадковий Бруней, країна без Нового року

Скажімо чесно: Ісламський Султанат Бруней не найпопулярніша серед українських туристів країна. Хоч і безвізова. Зрештою, навіть недавня згадка про Бруней у вітчизняній пресі доволі екзотична: за святкування Нового року в цій мусульманській країні можна отримати 5 років ув’язнення.

Зрештою, всі хто наразі ще не відвідав Брунейщину, втратили небагато. Країна міцно підсіла на нафтодолари, тож для туристів тут розваг ніц. Хіба що потягати за носа довгоносу мавпу, пофоткатись біля неймовірної за красою мечеттю султана Омара та поплавати на водяному таксо між будиночками на палях.

Вперше про Бруней як про щось більш-менш реальне можна згадувати з XV століття. Тоді на Калімантан проникає іслам. Пошарпані залишки експедиції Магеллана у 1521-му році відкрили для європейців нову та вже цілком самодостатню країну. Учасник тих мандрів Антоніо Піфагетта описує крупне місто тисяч на 100 чоловік та палац султана з шовками, золотом та порцеляною.

У зеніті слави Брунейську імперію визнавала більша частина Калімантану. Однак невдовзі можновладці пересварилися, султанат розпався. Після певної іспанської зацікавленості нікому не потрібний Бруней підібрала Англія. Ост-Індська компанія спершу прихватизувала сусідній острів Лабуан, згодом — насадила біля владного корита так званих «білих раджів» (колоніальних адміністраторів). Остаточно британським Бруней став у 1888 році.

Читайте також: Довкола світу: Ритуали Тана Тораджі

До своєї незалежності Бруней йшов порівняно довго. Навіть коли після японської окупації колоніальна імперія Британії розлетілась на друзки, Бруней залишався англійським. І справа тут по-перше, в нафті. А по-друге, в амбіціях султанів, які і тоді мали певне право голосу.

Земля під ногами у колонізаторів почала припікати на початку 1950-х. У традиціях добросусідства, брунейський визвольний рух в пику малайцям підтримувала Індонезія. Однак підтримка вийшла така-собі, слабенька. Тож коли дійшло до діла, Народна партія Брунею залишилась з англійцями сам на сам.

Султан Омар Али Сайфуддин III спершу був ніби як і не проти, але згодом вирішив не ризикувати з незалежностями та й запросив помочі у Великобританії. Заколот придушили регулярно армією, а султан вдарився в реформи.

Як і Сінгапур, Бруней не увійшов до Малайської Федерації та потихеньку заробляв як міг собі сам. Нафта та газ давала економічну основу тієї колоніальної незалежності, а кошти від діяльності компанії Shell додавали уряду та його очільнику мотивації.

Читайте також: Довкола світу: Марина Бей Сендс, диво Сингапура

Коли султан-реформатор знахабнів вже настільки, що і сам поставив перед Лондоном питання про незалежність руба — на посаду заступив новий султан, син Омара. Його Величність Хассанал Болкіях, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого та Ордену за заслуги I ст., перевів тата на посаду радника. А пізніше, може і в пику англійцям, перейменував на його честь столицю Бруней-таун на Бандар-Сері-Бегаван (місто Його Величності).

Остаточне проголошення незалежності відбулось 1 січня 1984-го. З під вже примарної влади колонізаторів країна перейшла у повну приватизовану власність султана. Болкіях — 29-й представник династії, що з перервами правила з XV ст. Султан є одночасно прем’єром, міністром оборона та фінансів. Його особисті статки оцінюються в 20 мільярдів доларів, однак це все лише приблизні цифри. Адже у гаманці ціла країна.

Палац султана вважається найбільшим у світі. Дві тисячі кімнат, 257 туалетів та п’ять басейнів — може це і не крутіше, ніж у Межигір’ї, однак вражає. Можливо, саме з цих міркувань виходив Віктор Янукович, обираючи свого часу для високого державного візиту маловідомий в Україні Бруней.

Читайте також: Довкола світу: Іджен, пекельні копальні острова Ява

Втім, навіть Януковичу було про що позаздрити. По-перше, у султана дуже кльове поганяло: Султан Хаджи Хассанал Болкіях Муізз уд-Дін Ваддаулахібні аль-Мархум Султан Хаджі Омар Алі Саіф уд-Дін Саад уль-Хаїр уа уд-Дін.

По-друге, у султана — одна з найбільших колекцій авто, біля семи тисяч машин. І по-третє, пан Болкіях має штуки три офіційні дружини. Хоч з третьою, тележурналісткою, з якою зійшовся після другої, стюардеси, він вже ніби й розлучився.

Калімантан, він же Борнео, — третій за величиною острів у світі. На його простори спокійно лягає вся Україна, ще й для Молдови містечко знайдуться. Насправді більшу частину острова займає Індонезія, північну — Малайзія, невеличкий шматочок — Бруней.

Третина населення цієї країни мешкає у столиці. Більшість брунейців сповідують іслам, це офіційна релігія країни.

Бруней, як і годиться для держави з високим рівнем розшарування між багатими і бідними, має погано розвинену транспортну систему. Півтора кілометри автошляхів, паром і невеличкий аеропорт. Громадський транспорт представлений багданоподібними бусами.

Заможні брунейці мають один-два джипи. Які не важко прогодувати — бензин тут коштує центів 30 за літр.

Читайте також: Довкола світу: Олика, волинський Версаль

Ще один популярний вид громадського та по-справжньому народного транспорту — водне таксі. Широкими заводями річки Бруней моторні човни літають від світанку до глибокої ночі. Це — головний спосіб пересування в Кампонг Аєр — Водяному Селі.

Вісім кілометрів Східної Венеції. Це найбільше село на воді у світі, тут мешкають 40 тисяч чоловік! Власне навіть не одне село, а майже сорок так би мовити хуторів, поєднаних водою.

На палях розташовані не лише будинки, а й школи, мечеті, ресторани, магазини, лікарні, поліція, пожежна дільниця та заправка. Вузькі місця поєднані місточками. Для того, аби дістатись далі — мешканці послуговуються водяним таксі, якого очікують на обладнаних зупинках.

Буквально поруч, у кількох сотнях метрів починаються непролазні мангрові ліси, де на деревах мешкають носаті мавпи. Одну з яких свого часу подарували і Януковичу.

Цивілізаційні блага протягнув сюди уряд. Чомусь вважається, що збереження такого поселення є вкрай важливим для історичної самобутності країни. Мало того, коштом султана тут збудовані новобудови, де за програмою доступного житла можна викупити хатинку за пільговою ціною в 30 тисяч американських баксів.

Найбільша та найкрасивіша мечеть Брунея збудована в 1958-му. Комплекс, названий на честь султана Омара Алі Сайфуддіна вважається одним з найгарніших у південно-східній Азії та є прикладом сучасної ісламської архітектури.

Споруду звели на березі штучної затоки річки Бруней. Велич підкреслюють мармуровий 50-метровий мінарет, білосніжні стіни, золотий купол. Тобто не просто під позолоту, а дійсно вкритий чистим золотом.