Боєць батальйону “Прикарпаття” Володимир не заперечує, що більшість солдатів цього угруповування не були готовими до відправки у зону АТО.
Про цей та інші фактори, які в підсумку дозволили декому називати батальйон “Прикарпаття” дезертирами боєць розповів в інтерв’ю “Українській Правді”.
За його словами, більше половини бійців ще перед відправку у зону АТО хотіли повернутися до дому – де залишилися сім’ї з дітьми.
“Що таке добровольчий батальйон, як “Дніпро-1” чи “Айдар”, де хлопці свідомо йдуть у бій – а що таке батальйон, де із чотирьох хлопців троє панічно хочуть додому? Тяжко ж так воювати.”, – каже Володимир
Коментуючи відхід батальйону “Прикарпаття” з-під Іловайська, боєць каже – перед цим вони залишилися сам на сам перед відкритим кордоном, адже напередодні з лінії фронту відійшли армійці на бронетехніці. Прикарпатці ж мали лише шкільні автобуси.
“Я з багатьма спілкувався, вони все розуміють. Вони готові жити з тавром зрадників і ненадійних – але вони не хочуть стати жертвою бездарного командування. Ми всі розуміємо, що сьогодні не все гладко з командуванням, але в такій ситуації кидати хлопців, які мають родини, фактично на смерть – це неправильно. Ця ситуація, коли ми бачили, як виходили військові із серйозною зброєю, а ми лишались самі на прикордонній території з ворогом – вона дуже підкосила моральний дух більшості наших бійців”, – переконаний Володимир.
Він впевнений – трагедія під Іловайськом виникла через погану комунікацію між різними українськими силами. Однак нині схоже, що в цій ситуації звинуватять лише батальйон “Прикарпаття”.
ФОТО ТИЖНЯ
