Кілька місяців я практично щодня слухала від афганців історії про Макара. Завжди гідні, смішні, справжні, добрі. Сьогодні мене доля нагородила не просто познайомитися з Людиною з Щастя, Макаром, а й навіть як волонтеру підсобити. Посмішка, блакитні очі, і повага до всього хорошого читалися в ньому.
Читайте також: На стіні у зоні АТО написані всі псевдо галичан, які воюють у полку «Азов»
Про це пише активістка із Галича Аріна Сивак.
«Я не буду переповідати історій, ви самі чуєте або проживаєте їх щодня. Єдине, йому шкода наших хлопців молодих, йому, як афганцю, відмінно відомо, як це прожити війну і повернутися після неї до життя. А його друзям, тим же афганцям, не потрібно слів, все ясно по жестах, погляду, зітханню, обійми … Вони несуть свою дружбу крізь все …
У якийсь момент мені не вистачало повітря, не від жахів, а від іронії долі, від дурниць чиїхось планів, від широти душі наших хлопців, від уміння викручуватися і стояти в положенні “ні кроку назад”. Вдячна, тобі, Людина з Щастя, за час, за оптимізм, за віру, і повага, сьогодні воно на вагу золота», – говорить Аріна Сивак.
ФОТО ТИЖНЯ
