“Я змінив себе – це може зробити кожен”- розповідь про АТО від франківського поліцейського

Автор: Єва Жасминова

14 Oct, 2018 16:54

Поділитись публікацією
“Я  змінив себе –  це може зробити кожен”- розповідь про АТО від франківського поліцейського

Від розвідника-кулеметника до патрульного поліцейського: Євген Цимбалістий.

Євген змінився у березні 2014 року. Йшла перша хвиля мобілізації, хлопець працював технологом на виробництві у рідному Калуші. Зателефонували з військоммату, Цимбалістий взяв з рідної хати військовий квиток і одразу прибув.

“Нас було кілька хлопців”, – розповідає Євген. – “Запитали, чи готові ми їхати. Без вагань відповіли: якщо Україна потребує нашої допомоги, готові. Через три години ми вже були в Івано-Франківську”.

А наступного ранку Цимбалістий вже отримував форму на складі Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади. Пройшов підготовку, згадав бойові навички і у складі групи вирушив під Добропілля.

“Згодом перебазувалися ближче до Слов’янська”, – пригадує хлопець. “Штурмували гору Карачун, закрімилися на ній і продовжували виконувати бойові завдання, звільняючи села від окупантів та вибиваючи сепаратистів. Так звільнили Слов’янськ”.

Сильними емоційними переживаннями запам’ятався бійцю перший обстріл під горою Карачун. У той момент він зрозумів, що всі дрібниці повсякденного життя не мають абсолютно ніякого значення. Все стерлось.

“Я зрозумів, що я хочу жити, я зрозумів настільки сильно хочу жити. Стояв біля БТРа і почув свист міни. До сховища бігти вже було пізно, ми залізли під БТР. Міни лягали щоразу ближче, а тривога наростала. Коли ти щось робиш, то керуєш процесом. А тут просто лежиш, чекаєш і ніяк не можеш вплинути на ситуацію”, – на чолі Євгена виступають зморшки. Лице 28-річного воїна стає серйозним, він ніби знову переживає ті події.

Їздив Цимбалістий на кілька днів додому, та цивільне життя вже було якимось дивним. Радів, що може обіймати рідних, але хотів назад – до своїх побратимів, з якими ночував в окопах. Службу продовжив у 8-му окремому полку спеціального призначення на посаді розвідника-кулеметника розвідувальної групи спеціального призначення. Базувалися хлопці у Старобільську, але були там дуже рідко. 10-12 днів вони виконували бойові завдання в автономному режимі, поверталися на базу, два дні відпочивали, отримували новий наказ і знову йшли в поля. І це все – практично під носом у ворога, у секторі “А” – Артемівськ, Лисичанськ, Дебальцеве…

Після демобілізації жити у звичайним життям Євген Цимбалістий вже не міг. Зрозумів, що прокидатися, йти на роботу та повертатися назад – це не для нього.

“Зважаючи на те, що мій бойовий досвід міг бути б корисним для поліції, вирішив подати заявку і пройшов відбір. Тепер я переконався – серйозні зміни не робляться швидко. Змін вже і зараз не буде, але не треба передчасно розчаровуватись і опускати руки. Я, найперше, змінив себе – отже, це може зробити кожен”, – вважає патрульний поліцейський.

43950759_1921687007915423_8802142470759514112_n