Згідно з указом президента від 2002 року, територія національного природного парку «Гуцульщина», що на Косівщині, становить 32 тисячі гектарів земель, покритих лісом. Цю зелену зону створили спеціально для того, щоб охороняти карпатські праліси від вирубування і сприяти розвиткові туризму у регіоні. Утім впродовж років насаджень у заповіднику лише катастрофічно меншає.
Про це йдеться у сюжеті інформаційно-аналітичного проекту «Погляд на тиждень» телеканалу ZIK.
«Під виглядом санітарно-вибіркової рубки, знищують здорові дерева – вирубуються сироростучі екземпляри ялиці білої, які ще могли жити багато років. Вони могли бути окрасою, бо це є екологічна стежка на гору Клифу. Натомість тотально знищили ліс», – розповідає лісничий Кутського лісгоспу Петро Пліхтяк.
І це все при тому, що на вході в ліс з села Пістинь у НПП «Гуцульщина» височіє справжній сухостій – висохлі, виснажені короїдом дерева.
«Та деревина вже мертва, відпрацьована короїдами. Вона в стадії загнивання. Якщо ще постоїть, її просто зламає вітер. Коли сухостій був ще свіжим, його можна було продати за дорожчими цінами, а ще трохи – і взагалі стане непригідним для дров», – зазначає лісничий.
Тим часом місцеві активісти розповідають: ситуація з вирубуванням здорового лісу, значно трагічніша на території Шешорського лісництва, яке теж входить до НПП. Там дерева нищать високо в горах, тож проконтролювати беззаконня значно важче.
«Санітарні рубки приносять дуже велику шкоду, бо на них не встановлюються ліміти. Під виглядом сухостою можна вирубати всі Карпати», – каже депутат Косівської райради Петро Іванишин.
Зараз на території безліч галявин, де ще торік росли дерева. Тепер ж лісосмуги перетворились полігони для ожинників.
«Нацпарк не є користувачем чи власником землі, тому всю свою господарську діяльність він мав би погоджувати із лісгоспом. Натомість сам господарює, через наукову раду проводить усі рубки і ми бачимо результати цих оздоровчих заходів», – обурюється Петро Пліхтяк.
У свою чергу один із екс-депутатів Косівської райради, який колись і голосував за створення «Гуцульщини», Ігор Яківчук каже: на початках ідея здавалася хорошою, та й у Європі схожі парки дуже популярні. Втім із «Гуцульщиною» вийшло все не так, бо її межі ще і досі не узгоджені. Звідси і зловживання природними ресурсами.
«Більшість громад так і не дали погодження. Як може бути парк створений на площі 32 тисячі гектарів, коли не було первинних документів до кінця доведено? Це помилка», – наголошує Ігор Яківчук.
Однак в. о. директора парку Василь Пророчук таки управляє Гуцульщиною на 32 тисячах гектарів. І наукова рада, головою якої є саме він, визначає, що можна рубати у природоохоронній зоні.
«На перше півріччя заплановані санітарні заходи на вирубку більше чотирьох тисяч кубічних метрів деревини, а це десятки гектарів оголених площ. Це рахується в них нормально і по закону», – спалахує депутат Косівської райради Петро Іванишин.
Лише у травні цього року на території НПП «Гуцульщина» СБУ, спільно з екологічною інспекцією, виявила незаконних вирубок на понад 400 тисяч гривень. Та у парку запевняють: про половину вирубаного самі поспішили заявити правоохоронцям.
«Нічого страшного тут немає, бо кругом люди – десь хтось собі рубає. На 200 тисяч гривень ми самі знайшли лісопорушеннь і подали матеріали у міліцію», – каже Василь Пророчук та додає: все, про що розповідають активісти – дезінформація, мовляв, це саме вони вирубують ліси. Та як би там не було, сам пан Проропчук обов’язково подаватиме свою кандидатуру на посаду директора парку, каже: вже і з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком порозумілися – той оцінив його роботу.
«Він розібрався, подякував мені за роботу. Сказав, що буде оголошено конкурс і щоб я подавав свою кандидатуру. Хотілося б бачити, хто мені складе конкуренцію, адже я віддав цій справі 14 років», – каже пан Пророчук.
Наразі матеріали справи СБУ подала в прокуратуру. Там відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного вирубування лісу. Тим часом документи на посаду директора НПП «Гуцульщина» усі охочі моги подати до 20 червня. З неофіційних джерел «Погляду на тиждень» стало відомо, що членам конкурсної комісії при Мінекології, яка має обрати директора, платять не одну тисячу доларів, аби ті проголосували за потрібну кандидатуру.
ФОТО ТИЖНЯ
