Тут все справжнє, без фальші того світу, який захищаємо, – депутат міськради про життя на фронті

Депутат міськради Андріан Волгін, який у грудні знову відправився у зону АТО, пише про два світи, в яких живе Україна та про те, чим кращий світ фронту.

Читайте також: В день підриву Каховської ГЕС у Марцінківа написали про "веселий вівторок". Соцмережі відреагували

Своїми роздумами  поділився у “Фейсбуці”:

Ми давно вже не приховуємо, та й переконуємося з кожною поїздкою на фронт, що Україна зараз живе одночасно в двох світах:

1. В світі, де слово «смерть», «поранення», «тиша», «обстріл» – такі буденні і звичні.

2. В світі, в якому всі ці слова, з їх важливим значенням, – просто чергова статистика в новинах… це майже вже як скоромовочка диктора в ефірі.

І ці два світи, просто тут і зараз, просто в нашій країні, в нашому домі.

Але знаєте, що найдивніше? Тут все таке справжнє.. до болю живе, без фальші і лицемірства того світу, який захищаємо… в статистику і в новини якого потрапляємо… Тут чистилище і одночасно пекло.

Є певна категорія людей, які повертаються на війну або навіть присвячують їй життя… Тепер я розумію, чому. Тут зустрічаються дивовижні люди! З якими знайомий лише декілька годин, а вони вже прикривають тебе собою… Бережуть твоє життя (не своє, знаєте …!)

Як тут все перевертається і в душі, і в голові…Так ясно розумієш, що в нашому “зажравшомуся” світі кожен тільки й робить, що жере (саме жере!) іншого, такого ж як він, що поруч стоїть… Різними способами: психологічними, енергійними і навіть фізичними… Ось він – наш світ, де все перевернуто з ніг на голову …

Тут все навпаки .. Тут – реальна війна, страшна…дуже близька небезпека, яку всі ми так боїмося чомусь … подих якої часом відчуваєш шкірою… Тут поруч стоячий добровільно і не замислюючись віддає тобі якраз найцінніше, те, що ми всі так цінуємо … Він прикриває тебе своїм тілом тільки тому, що ти опинився поруч… що ти такий ж, як він …

Так де ж справжнє життя?

Що ви думаєте, дорогі мої волонтери? З деякими з вас ми робили одну справу зовсім ще недавно, а сьогодні ви вигадуєте собі війну і намагаєтеся очорнити собі подібного? Витрачаєте себе на наклеп, наповнюєте свою душу чорнотою … Для чого? Адже відповіді може бути тільки дві: заради життя, або заради смерті. Вибір за вами. Задумайтесь. (Тут я звертаюся швидше до конкретної людини, ніж до волонтерів взагалі)

Ps: Так, треба бувати в таких місцях і хоча б для того, щоб дати можливість “виплинути з дна”, хоча б частині того лайна, що в нас закладена і вже пустила коріння.