“Галка” продовжує розповідати про побут і особливості Південної Америки, де зараз, перебуває шеф-редактор Вадим Войтик.
В останні дні йому вдалося підкорити водоспади Ігуасу з бразильської сторони, а після цього відправитися в столицю Перу – Ліму.
Отож, відправляємося…
Мандрівник буває щасливий тричі. По-перше, коли запланований маршрут відбувається згідно планів чи навіть їх корекція не міняє запланованого по суті. По-друге, коли очікування відповідають побаченому або їх перевершують. І по-третє, коли ти поділився цим з друзями і вони сказали «вау!».
Наразі я щасливий. І сьомий день – тому підтвердження. Вже після візитів до аргентинської частини водоспадів Ігуасу (так, я не забув, про них ще розкажу), я подався на бразильську. Вона, за переконанням багатьох, сумніша за аргентинську, але…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як побувати у Бразилії, Аргентині та Парагваї за один день на своїх “двох”? (ФОТО)
Але там є головне – фактично ти потрапляєш у САМ водоспад. Глотка диявола – це місце, куди щосекунди падають тисячі тон води. Що там твориться – словами не передати. Я спробую викласти відео, але і це байка. Враження – неймовірні. І це дійсно щастя.
Поруч розташований непоганий парк пташок (для порівняння можна зацінити парк в Куала-Лумпурі). Не надто великий, але комфортний. Є вольєри, куди можна заходити і тягати тукана за носа. Ну чи павліна за хвіст…
Увечорі цього ж для – виліт на Ліму. Аеропорт Фоз ду Ігуасу – смішний. Сумки тут важать на бабусиних вагах, а паспортний контроль відбувається мало не в калідорі. А потім чотири години літак шеметало у небі так, як ніколи в моєму житті. Ну сіли – і слава Богу.
До речі, а чи знаєте ви, що лише москалі та українці плескають при посадці літака? І що як тільки закінчується плескання – закінчуються так би мовити наші?
Ліма – доволі криміногенне місто. Деякі райони тут на ніч закривають. Взагалі. Парканом з колючим дротом, як гетто. Тому варіантів крім таксі – не було. «Офіційне», яке на стійці запропонувало поїздку за 50 доларів. Аеропорт (імені Уго Чавеса, єслі шо) дійсно далеко від популярного для проживання іноземців району Мірафлореса, десь година їзди. Але ж не стільки!
Тому довелося поторгуватись з вуличними «грачами». Зійшлися на 50 солях, це майже 300 грн. З огляду на те, що таксі в моїй логістиці майже ніколи немає – відчутна сума. Нічні пошуки хостела спершу зайшли в нерозуміння і мої підозри щодо маршруту, розвіяти яких моя «досконала» іспанська ніяк не могла. Але потім все обійшлося.
Хостел виявився гамняним. Попри дев’ятки на букінгу і схвальні відгуки. Вже повірте, якщо Хілтон я бачив уперше, то хостелів навидався. Моя кімнатка, а точніше кладовка тут може посперечатись з Гонконгом. Але головне ж не це, правда?
Отже, наступив восьмий (ах, лише восьмий?) день подорожі. Дійсно, здається я побачив вже півсвіту. Ліма з першого денного (це важлива відмінність) погляду сподобалась. Про окремі її атракції я спробую розказали, але загалом все норм. Чисто, охайно, райони фавел ніяк не заважають сприймати всю іншу частину міста як дійсно столицю.
Велодоріжки, фонтани, громадські простори, туристичні райони і магазини. Із закладів харчування приємно те, що мажорні сусідять з народними, а це гарний показник демократичності. Зрештою, це зручно.
Палац правосуддя.
Пам’ятник Болівару.
Ваще центр.
Парламент.
Поруч – нетрі.
Курочка-гриль.
Транспорт представлений тіпа метро – виділеними смугами для великих автобусів і колектіво. Це такі шалені маршрути з чуваком-зазивалою на підніжці (я таке на Філіпінах бачив), або порядні довгі великі буси, які втім ведуть себе так само. Проїзд – від половини до півтора соля (3-9 грн).
Стиль їзди тут жахливий, ну не Індія, звісно, але жах. То газують як навіжені, то гальмують за міліметри, весь час міняють смуги. Навіть на дуже коротких дистанціях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світ очима “Галки”: Що схожого у транспортній системі Ріо-де-Жанейро та Івано-Франківська? (ФОТО)
Ну і ще цікаво люди. Всі відчутно менші зростом. Характерної індіанської зовнішньості, одним словом – чутко відчуваєш, що ти десь тут, а не там. І це ще не гори…
Далі будЕ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світ очима “Галки”: Бразилія, Сан-Пауло (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
