У середу, 24 жовтня, в Івано-Франківську письменники Юрій Андрухович, Олександр Бойченко і публіцист Орест Друль презентували свою нову книгу – «ВОРОХТАРІУМ: Літературний тріалог з діалогом і монологами».
Читайте також: Франківців до Дня міста закликать зачитати на відео улюблений літературний твір
У книзі «Ворохтаріум» викладені неквапливі розмови давніх друзів Юрія Андруховича і Олександра Бойченка, яким Орест Друль ставить різні запитання.
Діалоги ці, за словами Юрія Андруховича, відбувалися в маленькому будиночку у Ворохті на Прикарпатті, – звідси і назва книжки, інформує “Галка”.
“Влітку ми провели три незабутні дні у Ворохті. Ми жили у скоромному будиночку, і в цій атмосфері Орест ввімкнув диктофон і почав про різне нас запитувати. Ми не домовлялися, про що будемо говорити, тому тут з’являється якась спонтанність, несподіванка. Це не були штучні розмови. Ми трохи відійшли від слова писаного про до слова мовленого”, – розповідає Андрухович.
Спочатку Юрій Андрухович і Олександр Боченко планували розмовляти вдвох, але дуже швидко відкинули таку ідею, і покликали Ореста Друля приєднатися до них, кажуть автори.
“Початковою ідеєю була розмова вдвох. Але ми ідею цю відкинули, бо знайомі один з одним дуже давно, і поговорили вже про все на світі за цей час. Мені чудово відомі його погляди, а йому, відповідно, мої. Нам потрібен був хтось інший і ним виявився Орест Друль. Він дуже старанний і якісний”, – зауважив Юрій Андрухович.
За словами Олександра Бойченка, у книзі є три розділи, а кожен розділ – то окремий день.
“Кожного дня ми розмовляємо про щось важливе. Ми говорили про Івана Франка і Тараса Шевченка, про Германа Гессе і Памво Беринду. Наша бесіда є абсолютно невимушеною, необов’язковою”, – каже Бойченко.
Орест Друль каже, що задоволений результатом зустрічей, і додає, значна частина тем, які обговорювали письменники, не ввійшла в кінцевий варіант книги.
“Ми ще говорили про Донбас, про Ліну Костенко, про інших людей і інші речі, але десь дві третіх усього пласту діалогів ми відсіяли”, – додав Друль.
Юрій Андрухович додає, ставитися до книги потрібно, як до течії, – просто спостерігати за нею і плисти з нею.
“Ви дивитесь, що тече ріка. У неї нема ні початку, ні кінця. Приблизно так ми і розмовляли. Але Орест Друль все тримав під контролем, щоб наші балачки не порозповзалися в різні крайності”.
Книжка вийшла у вересні з ініціативи видавництва «Pabulum».
“Підслухати ці бесіди – значить глибше пірнути у творчість митців, зазирнути у внутрішню кухню літературного процесу і, можливо, стати його учасником. Хай і дистанційно”, – розповідають у видавництві”.
ФОТО ТИЖНЯ
