Про викладання мовою нацменшин та 12-річну школу. Що думає головний освітянин Франківська

Автор: Борис Марія

07 Вер, 2017 07:31

Поділитись публікацією
Про викладання мовою нацменшин та 12-річну школу. Що думає головний освітянин Франківська

Верховна Рада прийняла закон “Про освіту”, який започатковує реформу освіти в Україні. “Галка” дізналася, як оцінює його директор департаменту освіту та науки Ігор Смаль.

Читайте також: У двох франківських школах виявили кишкову паличку

Освітянин зауважив, що закон був багатостраждальним. Його багато разів переглядали, тому не вірилося, що його приймуть. Та це відбулося. Тепер його має підписати президент України.

Про запровадження 12-річної школи

“12 років мають свій плюс. У Європі, крім Білорусії та Росії, вчаться 12 років. Це все звичка суспільства. От я вчився 10 років, потім стало 11 років. Теж було багато запитань, сумнівів, але звиклося. І до 12 років звикнеться Можуть бути проблеми з тим, що під час останнього року навчання хлопці будуть бородатими, а дівчата заміжніми. Та це життя. А з іншого боку, навчання у коледжах буде на один рік меншим. Молода людина не втрачає, просто буде меншим навантаженням у школі. Це й вплине на якість освіти. Залишається рік, щоб освоїти теми, які не встигли доопрацювати раніше, а також можуть з’явитися предмети, які будуть на часі. Це буде плюсом”.

Про компетентністне навчання

“Це позитивний момент. Акцент робиться на так званих компетенціях математичних, культурологічних, економічних. Школа буде готувати людину до дорослого життя. Більша увага приділятиметься тим знанням, навичкам, які потрібні або при здійсненні певної діяльності, або просто у повсякденному житті. Компетенція стане дороговказом для пошуку нових методів та підходів у навчанні”.

Щодо права викладання мовою нацменшин

“Це один із величезних недоліків законів. Це явне антиукраїнське дійство з боку законодавця. Якщо детально подивитися ту статтю, то варто було б замінити кілька слів, щоб змінився зміст положення – не викладання мовою нацменшин, а вивчення мови нацменшин. І ніколи б в Україні не було ситуації, щоб до мови нацменшин була якось дискримінація. Законодавець завуальовано говорить про російську мову. З’являються законні підстави викладати російською мовою. На щастя, Івано-Франківщина не є тим регіоном, де мовна ситуація є складною, примат державного є беззаперечним. Великі сумніви закладаються щодо півдня України, для окремих центральних областей та сходу. Це визначальний недолік”.

Про фінансову звітність освітніх закладів

“У цій ситуації хочу похвалити міську раду, депутатів, виконком, міського голову, які спрацювали на випередження. Наприкінці минулого року ми зі скрипом, але запровадили систему звітності, коли на сайтах департаменту, закладів освіти чи на видних місцях у холі вивішувалася щомісячна інформація щодо використання батьківських та державних коштів.

Щодо уникнення зловживань, не відкрию Америку, у нас люди генетично навчені обходити будь-яке розпорядження та закони. Це вважається майже справою честі когось обдурити, обійти. Я не скажу, що звітність знімає повністю можливість якимось чином зловживати. Наприклад, є звіти де нульовий рух коштів, хоча батьківські комітети збирають гроші. Та ця інформація не підтверджена, це говорять, але офіційно батьки не підтверджують. Намагаємося керівників переконувати, що час безкарного зловживання минув”.

Про призначення керівників освітніх закладів на конкурсній основі

“Міська рада знову спрацювала на випередження і у нас є всі положення про конкурсний відбір. У нас максимальний термін перебування керівника на посаді був 5 років, а у законі – 6. Це безперечно позитив. До речі, згідно з законом, керівником не можна бути більше двох каденцій”.

Ігор Смаль вважає, що окрім мовного питання недоліком є відсутність чіткої позиції законодавства щодо матеріального забезпечення освітньої реформи.

“Багато положень є розпливчастими. Це є, мабуть, особливістю всіх законів, це вже справа виконавців на місцях враховувати це все. Це дороговказ, а якою дорогою йти, бігти чи їхати вирішує той орган, який надає освітні послуги. Закон був потрібним, його поява – це крок вперед. Але далі завданням Парламенту наступного скликання є внесення коректив.  Цю основу ми  будемо покращувати”, – додав освітянин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перехід до іншої школи: Рада схвалила закон “Про освіту”

Новий закон про освіту. Що нас чекає?

Теги: