Правда про агресора — зброя проти нього. Доброволець батальйону “Донбас” розповів про життя у полоні

Автор: Застава Максим

17 Сер, 2017 15:09

Поділитись публікацією
Правда про агресора — зброя проти нього. Доброволець батальйону “Донбас” розповів про життя у полоні

Другий фільм Каналу 402 зі спецпроекту “Правда про агресора – зброя проти нього”, в якому про свою війну розповідають ті, хто бачив росіян в Україні впритул – колишні полонені російсько-терористичних військ.

Для добровольця батальйону “Донбас” Володимира війна розпочалася у 2014 році. У червні проходив злагодження у військовій частині в Нових Петрівцях. А в серпні вже потрапив в АТО. Артемівськ, Попасна, Мар’їнка, Піски добровольцем батальйону «Донбас». Останньою «гарячою точкою» для бійця став Іловайськ. Саме там проходив вихід українських військових «зеленим коридором», який у підсумку перетворився на пастку.

“Колона по дорозі йшла, і колону почали розстрілювати. Почався мінометний обстріл, плюс зі стрілкового та танкового озброєння, почали розстрілювати колону. На моїх очах взірвався ГАЗ-66-й, машина повністю з хлопцями, що в машині сиділи. Розлетівся від прямогопопадання”, – розповідає боєць.

Якщо раніше Володимир бачив лише терористів, то в Іловайську свої обличчя показали справжні “ляльководи” війни — російські війська.

“Коли нас розбили, ми врізалися в їхню лінію оборони і спалили пару їхніх танків, БМПшок, і взяли шістьох солдатів російських у полон”, – ділиться Володимир.

В Іловайську було справжнє пекло. І, навіть в оточенні, українські бійці все ще могли давати відсіч. Втім, росіяни захопили чимало поранених українців і погрожували покінчити з ними, якщо ті не здадуться. Відтак, донбасівці ухвалили для себе непросте рішення.

“Построїлись в колону і під прицілами солдатів російських, броні, нас повели в поле. Ми виходили години дві, напевно, або три, поки не стемніло, і зупинилися в полі. По дорозі, поки нас виводили, бачили в зельонці, в кущах, російські солдати, замаскована броня, російська техніка. Всі вони там бігали з білими стрічками на руках, і техніка вся їхала під білими прапорами, десь в когось з солдатів були шеврони з російським триколором і расєя”, – говорить боєць.

Російські військові пообіцяли, що передадуть бійців «Червоному Хресту», але це виявилося брехнею. Їх віддали терористам — повезли у Донецьк, в захоплене приміщення СБУ. Саме так Володимир й потрапив у полон.

“Нас не випускали на вулицю, на сонце. Все в грязі, в каналізації, все затхнено, і виводили на допити: звідки, чим займався, ким працював, що тут робиш, чого пішов. Саме більше викликали на допити і знущалися з тих, хто був з Донецька, Луганська, Криму, зі сходу. Над цими хлопцями найбільше знущалися – ломили ребра, руки, прострілили стопи одному бійцю. Сам також зазнав цих знущань. Побої, постійні погрози про розстріл. Виводять, потримають в коридорі, знову заводять”, – ділиться Володимир.

Терористи збирали детальну інформацію про українців і намагалися переманити на свою сторону. Ніхто з бійців на ці пропозиції не пішов.

Весь цей жах скінчився лише наприкінці грудня. Саме тоді відбувся обмін полоненими. Додому повернулися бійці «Донбасу», військові Збройних Сил та інші підрозділи української армії. Загалом, більше сотні захисників України.