Вибір для української політики ще ніколи не був таким полярним та важким. З одного боку – платоспроможність простих громадян, з іншого – тривалі боргові зобов’язання, які прийшов час повертати.
У перемовинах з Міжнародним валютним фондом (МВФ) наразі точно відомо, що зовнішній борг України досягнув своєї критичної позначки, коли наступає момент незворотності.
Зараз валютні зобов’язання України становлять 18 мільярдів доларів. Це зовнішній борг, який потрібно віддати позичальникам. Найбільше цей борг поглибився у період 2004-2014 років, а далі «лавиною» потягнувся до сьогодні.
Неможливість розрахунку з кредиторами означатиме банкрутство країни – дефолт.
Це означатиме девальвацію гривні до позначки щонайменше 50 грн за долар, інфляцію та здорожчання всіх товарів. Економічну кризу, яка тоді настане, можна буде прирівняти до масштабів кризи 90-х років, пишуть Вікна.
Віддати чи позичити
Хоча відношення боргу країни до ВВП зменшилося з 80% у 2017 році до 66% влітку 2018 року, проте грошей усе одно не вистачає.
З «позичити» взагалі своя історія. Головна вимога МВФ, щоб надати наступний транш кредитів – підняття ціни на газ для населення до рівня промисловості.
Політолог Володимир Цибулько для «Інтерфакс-Україна» коментує, що МВФ вимагає збільшити ціну на газ на 60%. Це автоматично тягне за собою підвищення всіх послуг ЖКГ. У підсумку гаманець українця спорожніє на 1,5-2 тис грн більше лише на оплату рахунків.
«Натомість «потовстіє» Нафтогаз, який прибуток від підвищення ціни на газ випише собі на нові премії. Ще й штрафів ТКЕ та облгазам донарахує на нерозрахунки, що в результаті теж відіб’ється на пересічному українцеві, переконаний Цибулько. – Чи задумувався хтось, що виконавши безумовно вимогу МВФ і збільшивши ціну на газ майже на 60%, автоматично зросте і кількість субсидіантів і державні видатки на них? А це треба збільшити бюджет з 70,9 млрд. грн. до 113 млрд. грн. 80% населення країни потребуватиме субсидій. При цьому мабуть доведеться заморозити всі соціальні стандарти».
Інший варіант – зрив програми з МВФ, дефолт, криза, галопуюча інфляція і безробіття. Без допомоги МВФ доведеться оголосити дефолт. А це означає стрімке здорожчання всіх товарів, заморожування зарплат і пенсій, зростання безробіття, а про економічне зростання доведеться забути щонайменше на 10 років. Україна опиниться в кризі, яка гірша ніж кризи 2008 та 2014 років.
У пошуках компромісу
Під час переговорів з представниками кредиторів неодноразово наголошувалося на тому, що таке різке підвищення ціни на газ призведе до ряду складних соціально-економічних наслідків, таких як: криза неплатежів за комунальні послуги, збільшення кількості субсидіантів (орієнтовно на 1,5 млн), можливий початок політичної кризи.
Але МВФ непохитний. До цього моменту у МВФ вже відкинули щонайменше вісім варіантів компромісів щодо підвищення ціни на газ для населення, які уряд запропонував за останній рік. У компромісах що пропонувались урядом, враховується те, що підвищення ціни, на якому наполягає МВФ, непідйомне для звичайних громадян.
Але той бажаний «третій варіант» Кабмін все ще шукає: пропонує різні формули ціни на газ, які несуттєво підвищать витрати населення по платіжках. І це єдиний варіант виходу з ситуації без катастрофічних наслідків для країни.
А поки, якщо Україна виконає основну умову МВФ і зробить ціну газу об’єктивної і реальної в нинішніх ринкових умовах, НБУ в цьому році отримає близько 2 млрд доларів від МВФ, а також кредити від Європейського Союзу і Світового банку. Ці кошти до кінця 2018-го дозволять збільшити міжнародні резерви до 20,5 млрд доларів і, найголовніше, в черговий раз відсунутий подалі нерайдужні перспективу краху української економіки.
ФОТО ТИЖНЯ
