Цей випуск був першим для Івано-Франківського медінституту за часів Незалежності. У 1992 році на урочистій церемонії вручення дипломів випускникам вперше звучав Гімн України. 25 років потому тодішні студенти, а нині успішні медики і науковці, зустрілися в Alma Mater.
Читайте також: На Городенківщині бабуся самотужки виховує двох хворих онуків – потрібна допомога
Близько 80 людей зібралися суботнім ранком, 16 вересня, у внутрішньому дворику університету. Нині серед випускників 1992 року є три доктори медичних наук, професори, які очолюють кафедри ІФНМУ. Це професори Іван Тітов, Наталія Воронич-Семченко та Вікторія Гриб. Є чимало кандидатів медичних наук, доцентів, організаторів охорони здоров’я, Заслужених лікарів України.
Дехто з випускників сьогодні працює за кордоном. З американського штату Пенсильванія до Франківська прилетів Володимир Никифорук, який нині є головним гінекологом Монро Каунті та провідним фахівцем з роботизованої хірургії і працює з роботом-хірургом «Да Вінчі».
«У мене з Івано-Франківськом пов’язані найкращі спогади, — говорить Володимир Никифорук. — Я виріс на Городенківщині, і коли приїхав до Франківська вчитись в університеті, ці шість років пройшли, як одна мить. Та база знань, яку дав мені інститут, дозволила мені отримати ліцензію у США. Нині я сам стараюсь допомогти нашим випускникам, які приїжджають в Америку».
З Франції до Івано-Франківська приїхав Олександр Ясінський, який нині працює сімейним лікарем неподалік від міста Тулуза.
«У Франції система охорони здоров’я трохи відрізняється, там сімейний лікар для пацієнта є центром організації медичної допомоги. Він отримує всі звіти про обстеження здоров’я хворого та осмислює цю інформацію. Мені дуже приємно, що наш університет продовжує працювати, активно розвивається, є економічно стабільним, а це дуже важливо в наш непростий час».
Офіційна частина зустрічі відбулась в лекційній аудиторії кафедри фізіології. Побачити своїх колишніх випускників прийшли ветерани ІФНМУ професор Олександр Потапов, доценти Василь Ткач і Дмитро Александрук. Їхні теплі привітання зустріли бурхливі оплески.
Справжнім сюрпризом для всіх присутніх стала демонстрація любительського відеозапису з урочистої Вченої Ради 1992 року, під час якої вручали дипломи випускникам, йдеться на сайті вишу.
«Університет дуже змінився з того часу, — говорить професор Наталія Воронич-Семченко. — Особливо разючі зміни мої однокурсники відзначають з моменту нашої попередньої зустрічі п’ять років тому. Це просто прорив, фантастичні зміни. Мені пригадується випадок, коли мобілізували нашого колегу Миколу Багрія, ми тоді терміново висилали йому волонтерську допомогу, бо буквально наступного дня він вирушав на Схід. І коли о п’ятій дня ми дізналися, що «Нова Пошта» не повезе посилку в ліси, на полігон, її повіз наш однокурсник. Ось такі випадки показують, чим є наше студентське братерство. Воно є на все життя. І саме тому ми знову й знову зустрічаємося в рідних стінах нашого рідного університету».
ФОТО ТИЖНЯ
