Лідія Анушкевичус: “Віктор подарував мені футболку Зідана з підписами всіх гравців Реала! Я її заслужила!”

Автор: Вадим Войтик

11 Жов, 2014 12:40

Поділитись публікацією
Лідія Анушкевичус: “Віктор подарував мені футболку Зідана з підписами всіх гравців Реала! Я її заслужила!”

Останнім часом дружина міського голови Івано-Франківська Лідія Анушкевичус може сміливо конкурувати зі своїм чоловіком за інформаційною присутністю. Вона – активний волонтер, користувач соціальних мереж. Палко і активно захищає свою родину, часом не підбираючи слів. 

Про те, чи не обмірковує пані Ліда замінити Віктора Андрюсовича на політичній сцені міста Галка поспілкувалася з першою леді Івано-Франківська.

Читайте також: Марцінків видав десятки дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Як виявилося - незаконно

– Коли Ви активно включилися у волонтерську роботу?

– Як тільки відчула, що сидіння біля телевізора – це не моє і я можу зробити більше. Це було в червні.

– Чи не було у Вас застережень, що Вашу діяльність назвуть піаром міського голови?

– Звичайно було. Це застереження стримувало мою активну роботу ще в період Майдану. Коли почалась війна, я не витримала! Зараз мене вже нічого не стримує. Я роблю те, що вважаю за потрібне.

Волонтери, печиво, кондитери, допомога військовим, одяг, шкарпетки, коробки_4668, Лідія Анушкевичус

– Чому працюєте саме у волонтерській групі «Свій за свого»?

– Цю групу створили ми самі. Кілька активних жінок. Ми допомагали військовим, не заводячи себе в рамки якихось громадських організацій. Тому “Свій за свого” не є ГО, це просто ініціативна група. А назву ми отримали чисто випадково, коли Андрій Фармуга віддав нам для роботи і комунікації сторінку на Facebook , створену ще на Майдані.

– Чи ведете облік, що вдалося зробити за ці місяці, як допомогти армії, скільки коштів зібрати?

– Облік ведемо. Хоча за браком часу не бюрократизуємо цю роботу. Наша робота тримається не на обліку, а на довірі. Зараз взяли собі за правило крім того що записуємо , куди тратимо гроші, ще й даємо кожен день фотозвіт. Це жива робота. Нам є що показати людям, коли постає питання куди саме йдуть гроші і чи доходить допомога до військових. Facebook дуже допомагає в цій роботі.

Загалом за 3 місяці зібрали і витратили вже до 2 млн грн. Це копійка до копійки, гривня до гривні. Багато допомагає діаспора.

– А Віктор Андрюсович – активний волонтер?

– Він в першу чергу міський голова. Але як волонтер попрацював, зібравши серйозну допомогу для батальйону Айдар і для 5 БТРО . Віктор сам відвозив хлопцям допомогу на схід. Для нього це важливо.

– Ще під час революції гідності міський голова повідомив, що йому та його сім’ї погрожували. Як Ви тоді відреагували?

– Це був дуже складний час. Мені навіть важко про це згадувати. Коли почались події на Майдані 19 січня, Юра, середущий син, разом з друзями поїхав в Київ. Ми з Віктором на наступний день вирушили також. Тиждень, який ми провели в Києві в той складний час абсолютно поміняв моє сприйняття подій. Я зрозуміла, що все дійсно дуже непросто і є реальна загроза для сім’ї. Тоді старший син Олексій з сім’єю поїхав у Литву. Так було всім безпечніше і простіше.

Волонтери, печиво, кондитери, допомога військовим, одяг, шкарпетки, коробки_4716, Лідія Анушкевичус

– Містом ширилися чутки, що нібито після цього випадку діти міського голови отримали громадянство Литви. Це правда?

Подвійне громадянство як у Литві , так і в Украіні не дозволено. Тому це нереально. А чутки завжди є і будуть, я не маю часу на них реагувати.

– А як Вам нині згадується історія з магазином «Камуфляж»?

– Тут мене зачепило! Коли справа стосується нашої сім’ї, я можу не реагувати. Вже звикла до чуток і домислів. У випадку з магазином “Камуфляж” була спроба дискредитації моєї волонтерської роботи. Я саме так це оцінила. Адже вся робота тримається на довірі. Саме страшне, підірвати її. Тут проявився мій характер воїна , я не стала замовчувати і відповіла на безпідставні звинувачення.

– Не можемо не спитати про вибір Віктора Анушкевичуса не йти на жовтневі позачергові вибори до парламенту — він з Вами про це радився ?

– Звичайно, розмова була, але я ніколи не тиснула на думку свого чоловіка. Можу його підтримувати, або ні. В цьому питанні я його абсолютно підтримала. Зміни треба починати з себе. Влада це в першу чергу величезна відповідальність.

– Чи не було у Вас бажання, або ж прохань від когось іншого з Вашого оточення, спробувати себе у політиці?

– Періодично мені задають це питання.

В силу свого характеру, я не бачу себе в політиці. Занадто критична до себе та інших.

Мій демократичний дух не сприймає рамок політичних партій. В політику я не піду. Можна чудово працювати на користь громади, не займаючись політикою.

– А загалом, чи важко бути дружиною міського голови вже 8 років?

– Спочатку було дуже важко, потім звикла до підвищеної уваги. В цей складний для країни час я відчуваю подвійну відповідальність. Статус дружини міського голови мені тепер більше допомагає, ніж стримує. Я можу зробити значно більше. У всьому є свої плюси і мінуси.

– Чи будете радити міському голові втретє балотуватися на цю ж посаду?

– Рішення Віктор приймає сам. Я ж можу лише сказати, що довге перебування на таких посадах, занадто важкий хрест.

Життя є і за межами політики. Якщо б всі політики знаходили в собі сили так мислити, було б значно простіше і корисніше для громади.

Волонтери, печиво, кондитери, допомога військовим, одяг, шкарпетки, коробки_4696, Лідія Анушкевичус

 

– Якось так сталося, що Вас на спортивних заходах ми бачимо набагато частіше, аніж Віктора Андрюсовича. Це ми про «Говерлу» – кожен матч цієї баскетбольної команди Ви обов’язково спостерігаєте з трибун — звідки інтерес до цієї гри?

– Я давній вболівальник, як і Віктор. Йому простіше дивитись гру з екрана телевізора, я ж неймовірно люблю атмосферу залу. У мого батька було три доньки, я була наймолодша і успадкувала від нього гени вболівальника. В баскетбольний зал привели мене сини. Цей сезон буде для мене п’ятий. Люблю також футбол. Чемпіонати з футболу почала дивитись разом з Віктором ще з 1982 року! Цього року відсвяткувала свій ювілей.

Віктор подарував мені футболку Зідана з підписами всіх гравців Реала! Я її заслужила!

 Розмовляв Роман Турій, фото-Юрій Гриньків