Калуська родина 72 роки доглядала за могилою німецького солдата в себе на подвір’ї

Автор: Людмила Баран

09 Вер, 2016 20:03

Поділитись публікацією
Калуська родина 72 роки доглядала за могилою німецького солдата в себе на подвір’ї

На подвір’ї у Калуші, щоб перепоховати, розкопали могилу німецького солдата, який загинув у Другій Світовій. Довгі 72 роки родина доглядала за цією могилою, німець навіть снився членам сім’ї і дякував.

Читайте також: Наближає перемогу, допомагає ВПО та підтримує ініціативи: як Тепле Місто змінює Франківськ та Україну

Як розповів газеті “Репортер” в.о. директора комунального підприємства «Пам’ять» Василь Тимків, близько року вони співпрацюють з Німецькою народною спілкою із догляду за військовими цвинтарями. Суттю роботи є пошуки, розкопки, ексгумація німецьких вояків часів Другої Світової і перепоховання їх на військовому цвинтарі у Львівській області.

“30 червня 2016 року наші працівники провели ексгумація німецького вояка на приватному подвір’ї пані Ірини Магас в Калуші, колись це було село Підгірки. Протягом довгих років вони доглядали цю могилу, висаджували квіти і ця могила не забулася”, – розказав Тимків.

Він повідомив, що під час розкопок були виявлені скелетовані останки чоловіка, біля півметра під землею, видно було, що його поховали у природній заглибині.

На ногах німця виявили рештки шкіряної сумки, очевидно, з сумки вийняли всі документи, які цікавили тодішніх радянських армійців. Проте зберігся протестантський збірник псалмів, бойова нагорода за поранення у бою ІІ ступеня, та відзнака за досягнення в штурмовій атаці.

“Ще серед речей ми знайшли його особистий медальйон, але він у дуже знищеному стані і поки що важко зчитати з нього інформацію”, – сказав Тимків.

Господиня обійстя Ірина Магас розповіла: про те, що у них в садку є могила, дізналася від мами і старшої сестри, обох вже нема на світі. Знає вона лиш те, що закопували німця радянські солдати, і що, можливо, він мав офіцерське звання.

За цією могилкою у них завжди доглядали. Мама засаджувала її білими нарцисами і розповідала, що той їй наснився – прийшов, став на поріг і тричі кланявся.

Каже, давно простили його, хоч, по ідеї, й прийшов сюди окупантом. Тому й гляділи могилу. Тим більше, що сам батько пані Ірини пропав без вісти на цій війни, гляділи чужу могилу – за іронією долі, ворога.

Жінка каже, рада, що нарешті цей чоловік буде похований по-людськи.

Останки поховають у селі Потелич, Львівської області, на Німецькому цвинтарі часів Другої Світової. До речі, Німецька спілка з етичних міркувань просить не фотографувати ексгумовані останки.