Коли почалася війна на Донбасі, Віталій Гордий з позивним “Батя” шість разів звертався до військкомату. Щоразу отримував відмову. Адже він у минулому – морський піхотинець, а вакансій за його військово-обліковою спеціальністю не було.
Читайте також: Рукопашний бій, вибухівка і зброя: як прикарпатські поліціянти влаштовували на роботу маленьких франківців (ФОТО)
Чоловік погодився піти водієм до батальйону “Прикарпаття”, там перевчився на навідника кулемета, інформують “Вікна” з посиланням на прес-центр оперативно-тактичного угруповання «Луганськ».
Бойове хрещення “Батя” отримав в боях під Амвросіївкою. Він охороняв від бойовиків трасу, яку всі називали “дорогою життя”. Це був єдий шлях, яким евакуйовували наших поранених. А ворог влаштовував там засідки і розстрілював наші автобуси.
Саме тоді підрозділ Віталія Гордого потрапив під п’ятигодинний обстріл. Один ворожий снаряд влучив у бліндаж з нашими бійцями. Всім пощастило, обійшлося без загиблих. Але вся техніка згоріла і довелося відходити до своїх невеликими групами.
Коли українські захисники зайшли в село Новоіванівку, один із місцевих мешканців зголосився відвезти воїнів своїм КамАЗом під Маріуполь. А далі його знову чекала війна.
Загалом Віталій Гордий поміняв три військові частини. Був і водієм, і кулеметником — сьогодні він командир танку. Завжди намагається бути там, де потрібніший.
А головне — дружина народила йому вже третю доньку. Сьогодні щасливий батько на фронті. Не може сидіти вдома, захищає свою родину.
ФОТО ТИЖНЯ
