Історія однієї криївки. У Івано-Франківську пом’януть трьох повстанців, які загинули, аби не здатися ворогу

Сьогодні, 14 жовтня, після святкової літургії, в церкві на вул. Княгинин парафіяни вшанують трьох підпільників, які загинули неподалік цього місця.

Мало хто із мешканців Івано-Франківська знає про криївку, яка діяла колись в місті, на території однієї з приватних садиб.

Хто ж були ці підпільники і як вони загинули, розповідає директор Музею визвольної боротьби Ярослав Коретчук:

«Це була підпільна група, яка діяла в нашому місті орієнтовно з 1947 по 1949 роки і мала кодову назву «Печера». В ній працювали двоє дівчат і юнак – Ганна Сапіжак, Василь Гросберг і Анна Соколовська. Основною діяльністю групи була підготовка друкованих видань: листівок, брошур, пропагандивних матеріалів, які опісля передавалися в підпілля і поширювалися серед місцевого населення і серед повстанців.

Після Великодня 1949 року, вірогідніше всього, через зраду, стало відомо, що в районі Княгинину знаходиться повстанська криївка. Приїхало кілька вантажівок із солдатами радянської армії, які оточили цей район і почали проводити прочісування будинків.

Зайшовши на одне подвір’я, вони заявили господині, що знають про повстанців і аби вона переказала їм здаватися.

Вірогідно, працівники органів НКВД не знали точного місця розташування криївки. Але господиня, повіривши, що їм усе відомо, пішла у клуню, в якій і була криївка і таким чином вказала конкретне місце знаходження повстанців.

Молоді люди не здалися, вони пострілялися, аби не потрапити до рук НКВД. Нам і досі не відомо, що трапилося з їхніми тілами, які енкаведисти вивезли невідомо куди. З точністю встановити, де саме на сьогоднішні знаходяться ці останки, ми не можемо.

Група, і це унікально, діяла в місті з величезною кількістю каральних радянських органів, НКВД, міліції, прокуратури, це великий подвиг. Якщо повстанцям в лісових умовах було набагато легше, то в умовах міста для діяльності підпілля були величезні перешкоди, але ця група протрималася практично два роки. І це була технічна ланка Станиславівського надрайонного проводу ОУН».

Сьогодні, на місці, де загинули повстанці є пам’ятна стела і металевий хрест. Працівники Музею визвольної боротьби зверталися до міської влади з пропозицією встановити біля стели Мальтійський хрест. У 2019 році місто вшановуватиме 70-річницю пам’яті про трьох героїв-повстанців, пише  Правда.іф