До Чорногірської обсерваторії “Білий слон” будують дорогу із Закарпаття (ФОТО)

Автор: Застава Максим

21 Кві, 2018 18:26

Поділитись публікацією
До Чорногірської обсерваторії “Білий слон” будують дорогу із Закарпаття (ФОТО)

У ДП ,,Рахівське ЛДГ” прокладають новий лісовий шлях до астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський. Нова дорога об’єднається ще з двома іншими, які побудували у 2015 і 2016 роках.

З метою оглянути будівництво, керівник Рахівської РДА Павло Басараба і директор Рахівського лісгоспу Володимир Приступа, побували в урочищі Балцатул, інформує видання “Rakhiv News”.

Напрямок, в якому пролягає нова лісова дорога, ще недавно був суцільним бездоріжжям. Протяжність лісової дороги 2.8 км. Шлях планують здати в експлуатацію вже цього року. Тож туристи зможуть комфортно добратися до гори Піп Іван вже у липні. Крім того, новий шлях дозволить місцевим жителям і вело туристам, досліджувати Чорногірський масив і виїжджати на полонини на висоті 1500 м.

Загалом, працівниками ДП ,,Рахівське ЛДГ” з 2008 року збудовано вже близько 60 кілометрів доріг у гірській місцевості.

Довідково:

Обсерваторія “Білий Слон” збудована на висоті 2028 м над рівнем моря.

До Другої світової війни обсерваторія мала стратегічне значення. Ініціювали її створення польські військові. Генерал Леон Бербецький запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році і почали будувати обсерваторію. Місце під будівництво вибирав сам генерал.

Матеріали для будівництва доставлялися із залізничної станції ,,Ворохта” по лісових стежках. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді – й на власних плечах. Найбільше зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван тридцяти трьох скринь з елементами купола та іншими деталями. Найбільший з елементів важив 950 кг. Селяни із залізниці і на саму гору – 70 км – переносили все на руках.

Під час будівництва було поставлене завдання створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої.

Будівля була зведена у стилі конструктивізму та мала форму дзеркального відбитку латинської літери ,,L”, а вгорі був розташований астрономічний купол. Товщина стін, складених з вапнякових блоків, становить 1,5 м. У обсерваторії було 43 приміщення і 57 вікон.

Обсерваторія перейшла у власність СРСР. До червня 1941-го тут ще вели метеорологічні спостереження. Однак у 2018 році її планують відкрити і використовувати для досліджень вченими з Польщі та України. Прикарпатський і Варшавський університети визначили кілька основних напрямків. Зокрема, тут заплановано створити астрономічну обсерваторію, сейсмологічну станцію, біостаціонар із досліджень флори та фауни Карпатського національного парку, постійно діючу міжнародну метеорологічну станцію, туристичний стаціонар.